Наш імунітет — це складна система захисту організму від хвороб. Він створений захищати нас, але і від нас самих залежить його ефективність. Так, завдяки здатності імунітету навчатись та вдосконалюватись, людство може контролювати імунні процеси. А що ви знаєте про вакцинацію? Як вона працює? Чому людям різного віку — від немовлят до літніх людей — потрібні різні підходи до щеплень? І чи можна коригувати графік вакцинації за Календарем профілактичних щеплень?
На ці запитання відповів Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.
Як працюють вакцини
Вакцини допомагають організму виробити захист від інфекцій, не викликаючи самої хвороби. Вони «тренують» імунну систему розпізнавати збудників і швидко реагувати у разі зустрічі з ними. Під час вакцинації в організм потрапляє ослаблений або мертвий збудник, продукти його життєдіяльності чи його синтетичний аналог, який стимулює формування імунної відповіді.
Імунна відповідь на вакцинацію має два головні компоненти:
1. Вироблення антитіл. Вакцини містять антигени — частинки збудника, які імунна система може розпізнати. У відповідь на них організм виробляє спеціальні білки — антитіла проти конкретної інфекції. Наприклад, антитіла проти кору «атакують» лише вірус кору. Якщо він потрапить в організм вакцинованої людини, антитіла одразу його знешкодять ще до появи симптомів чи можливості передачі іншим людям.
2. Формування імунної пам’яті. Після щеплення утворюються спеціальні клітини пам’яті. Вони «запам’ятовують» антиген і надовго зберігають цю інформацію. Навіть якщо кількість антитіл у крові з часом зменшиться, клітини пам’яті здатні швидко відновити їхнє вироблення. Завдяки цьому організм вакцинованої людини реагує на знайомий вірус чи бактерію набагато швидше й ефективніше, ніж у людини, яка не вакцинувалася.
Чи змінюється імунна відповідь на вакцинацію залежно від віку
Календар профілактичних щеплень укладається з урахуванням низки факторів, серед яких застосування вакцини у тій чи тій віковій групі та імуногенність, тобто здатність стимулювати вироблення антитіл імунною системою. Імуногенність є ключовою властивістю вакцин і означає, що вакцина ефективно «навчає» імунну систему боротися з конкретним збудником.
Імуногенність оцінюють за двома основними критеріями:
1. Відсоток людей, у яких була відповідь на вакцинацію, — наприклад, після однієї чи двох доз, із різним інтервалом між ними. Це показник того, у скількох вакцинованих людей взагалі розвинулася відповідь, утворилися антитіла.
Читайте також:2. Сила імунної відповіді — це рівень антитіл або клітинна імунна відповідь. Наприклад, антитіла з’явилися у двох людей, але в однієї людини їх небагато, а в іншої — значно більше. Обоє вважаються такими, що «відповіли» на вакцинацію, але сила імунної відповіді буде різною.
Імуногенність має певні вікові особливості. Наприклад:
- на вакцину з білковими антигенами імунна відповідь у новонароджених і дітей першого року життя формується досить добре. За зразок можна взяти вакцину проти гепатиту B чи вакцину проти дифтерії та правця, яка містить білковий антиген і викликає ефективну імунну відповідь у немовлят;
- на полісахаридні вакцини імунна відповідь у дітей до двох років може бути нижчою, ніж у старших дітей чи дорослих.
Однак під час формування Календаря профілактичних щеплень враховують не лише особливості формування імунної відповіді, а й те, наскільки небезпечними для певного віку є інфекції та які вакцини захищають найкраще.
«Наприклад, Hib-інфекція може спричинити тяжкі ускладнення або навіть смерть у дітей до двох років. Головний чинник патогенності цих бактерій — капсула, утворена з полісахаридних антигенів. Імунна система малюків до двох років погано реагує на такі антигени. Щоб подолати це обмеження, вчені створили кон’юговані вакцини: у них полісахаридний антиген “зв’язали” з білковим носієм», — зазначає Федір Лапій.
Завдяки такій технології імунна система дітей раннього віку здатна розвивати імунну відповідь на вакцину з ефективним захистом. Це дозволило ефективно запобігати Hib-інфекції серед малюків.
«Подібні втручання людини у природні процеси можна порівняти з винайденням інсуліну або проведенням кесаревого розтину. Так само і з вакцинацією — людство не мириться з тим, що природа залишила дітей без захисту, а створює рішення, які рятують життя», — зазначає Федір Лапій.
Після 60 років імунна відповідь людини знижується
«З віком імуногенність вакцин знижується. У людей віком понад 60 років звичайна імунна відповідь є нижчою навіть порівняно з дітьми. Саме тому для них намагаються розробити окремі вакцини, наприклад, проти грипу з підвищеною дозою антигена», — зауважує Федір Лапій.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
