14-го лютого в усьому світі відзначають День закоханих. З нагоди цього свята ми підготували цікаву підбірку книг про любов, які неодмінно гарно вам смакуватимуть зимовими вечорами і залишать неймовірний зігріваючий післясмак. Нехай ці теплі відчуття завжди живуть у ваших серцях!
1. «Книга Love. Поезії» Упорядниця Катерина Бабкіна
«Таких, як ти, чекають все життя заради миті». Якщо у цій збірці ви прочитаєте лише цей вірш Оксани Пахльовської, доньки класика Ліни Костенко, то вже недаремно її придбали. У ній 46 поезій класиків і сучасних авторів. Іван Франко та Леся Українка, Василь Стус і Олександр Олесь, Сергій Жадан і Юрій Андрухович, Оксана Забужко і Мирослав Лаюк. Збірка чудово ілюстрована та ідеальна як подарунок.
2. «Спитайте Мієчку» , Євгенія Кузнєцова
Троє сестер приїздять на літо до своєї 96-річної бабусі. Повертаються у сільську хату, яка завжди була їхнім прихистком. Кожна сподівається, що саме ці рідні стіни й спілкування зі старенькою берегинею допоможуть знайти відповіді на запитання, які мучать. «Бо життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатись». Бабуся не запитує зайвого, але знає, що на порозі недаремно з’являються люди з минулого, теперішнього і майбутнього життя. Вона лиш час від часу ділиться жіночою мудрістю і робить це з любов’ю. «Робіть те, чого вам хочеться. Не слухайте нікого. Навіть мене не слухайте, дівчата. Просто робіть так, щоб добре було вам самим, бо ніхто не оглянеться на вас, що ви робили щось, аби комусь було затишно, аби комусь було світло і не дуло. Ніхто не згадає». Авторці вдалося написати книжку, яка повертає читача у місце, де він був особливо щасливий, дарує відпочинок і спокій, її неодмінно потрібно прочитати під час війни.
3. «13 понедельников зимы», Ирина Говоруха
Читайте також:У соціальних мережах київську письменницю й блогерку читає понад 40 тис. підписників. Її тексти нібито про банальні речі – кохання, віру, зраду, взаємини. Але кожен дарує надію й допомагає в голові все розкласти по поличках. Цю збірку оповідань авторка придумала спеціально для тих читачів, які важко переживають холодну пору року, аби їм стало трохи тепліше. І для тих, хто мріє про кохання, вже його зустрів або, навпаки, мучиться у стосунках. Читаючи, впізнаєте себе, подругу, колишнього і, можливо, навіть майбутнього. Книжка наповнена мудрістю, романтикою, її потрібно смакувати щовечора, по оповіданню – це своєрідна терапія. І виписувати цитати. Їх багато: «Любовь, которая причиняет боль, это не любовь, а болезнь. Как гастрит, кариес и воспаление седалищного нерва. Если в отношениях больше слез, чем смеха, это не отношения, а мазохизм. Если без мужчины останавливаются часы, меркнет свет и еще больше замедляется Юпитер, это зависимость. Она ничем не отличается от алкогольной и также ловко запускает полный апоптоз».
4. «Бурлачка», Іван Нечуй-Левицький
«Кайдашева сім’я» – твір, з яким асоціюється прізвище цього українського класика. Але наприкінці 19 ст. він написав ще один, про який відомо менше. Історія селянки Василини, від краси якої чоловіки втрачали голову. Аби допомогти родині віддати данину панові, дівчина погодилася стати служницею панича, який одразу накинув на неї оком. Згодом селянка закохалася, повіривши чоловікові, але це почуття занапастило її молодість. Нічого доброго від життя Василина вже не очікувала. Допоки не зустріла справжнє кохання, якому довго пручалася. Здавалося б, звичайна історія класичної літератури. Але Нечуй-Левицький написав твір, який залишатиметься актуальним і через сто років. Тому що він про вічне – кохання, яке творить дива.
5. «Дар. 12 уроків, які врятують ваше життя», Едіт Єва Еґер
У дев’яносто років Едіт написала свою першу книгу – «Вибір». Вона стала світовим бестселером і справжньою психотерапією для тисяч людей по всьому світу. Неодмінно прочитайте цю книжку! «Дар» – своєрідне доповнення дебютного видання.
Едіт потрапила в Аушвіц у 16 років, її батьки і перше кохання загинули, вони із сестрою вижили. Будуючи своє життя в Америці, жінка десятиліттями приховувала факт перебування у концтаборі навіть від власних дітей. Розпач, нерозуміння заради чого вона вижила, заважали їй насолоджуватися життям. Але знайти себе дуже допомогла книжка психотерапевта Віктора Франкла, і згодом листування з ним. Коли Едіт виповнилося трохи за сорок, отримала диплом психолога, а ліцензію на практику – у п’ятдесят років. Її метою життя стало допомагати тим, хто пережив війну, насилля, посттравматичний стресовий розлад. І допомога полюбити найголовнішу людину – себе. Бо «Любити означає практикувати любов до себе, прагнути бути щедрими й чутливими до інших – і до себе… Любов – це не те, що ви відчуваєте, а те, що ви робите».
Читайте також:
