Борис Борисович Рубленик: «Де гурт – там і сила»

У двотисячних роках тридцятирічний лікар Борис Рубленик вирішив узяти долю у свої руки і заробляти медициною професійно та чесно. Він запропонував підприємцямаптекарям об’єднатися під одним брендом – «Борис», основою якого стала єдина цінова та інформаційна політика. Відомо, що там, де працюють дружно, – не буде сутужно! Так, за десятиріччя до його мережі приєдналося чимало однодумців. Зараз близько вісімдесяти аптек мережі «Ромашка» успішно працюють у Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях. Який же рецепт успішних аптечних продажів від засновника бренда «Борис», директора мережі «Ромашка» та ряду соціальних аптек – тернополянина Бориса Борисовича Рубленика?

– Як сталося, що аптеки стали справою Вашого життя?

– Я за професією лікар-уролог. Навчався в теперішньому Тернопільському державному медичному університеті. У 2000 році закінчив інтернатуру. Пробував сповна себе реалізувати як лікар. Коли працював за спеціальністю, бачив невтішні перспективи, які очікують молодих медиків. Для того, щоб отримати моральне й матеріальне задоволення від праці, потрібно було чекати до 45-ти років. Мене це не дуже влаштовувало. Першу свою аптеку я відкрив у 30. Мої батьки працювали на себе ще з часів Радянського Союзу. З 1962 року володіли кустарним промислом. Одні з небагатьох, хто в той час займався бізнесом. Своєю працею наша сім’я завжди забезпечувала собі достойне існування, можливо, саме тому під час започаткування власної справи в мене не було якоїсь рвучкості до збагачення. Зараз мої батьки – серед моїх партнерів, дружина працює разом зі мною бухгалтером. Донька навчається на факультеті фармацевтичної справи, а наймолодший – Борис Борисович – у другому класі.

– Якою зараз є мережа, що працює під брендом «Борис»?

– Мережа, що носить моє ім’я, – умовне поняття. Це не є справа однієї людини. Швидше, це добровільна спілка підприємців та підприємств, які домовилися між собою, що утримуватимуть певний низький рівень цін на медикаменти. У всіх нас – однакова база препаратів. Одна вивіска, один бренд, спільна картка знижок – і наші клієнти знають, що вони можуть отримати. А в мене особисто є одна аптека.

– Який секрет успішного старту Вашого бізнесу?

– Якщо людина започатковує бізнес з метою одразу витиснути з нього максимум вигоди, то це заважає справі розвиватися. Ми насамперед думаємо про своїх клієнтів, а вони відповідають нам взаємністю. Коли домовляюся про ціни на ліки з постачальниками, я борюся за кожну копійку, і в результаті не забираю її собі, а віддаю своєму покупцеві.

– Ви пройшли довгий професійний шлях, цілком очевидно, що на певних його етапах зустрічалися з труднощами. Як Вам вдалося з ними впоратися?

– На самому початку труднощі полягали в тому, щоб пояснити, для чого взагалі створена спілка. Адже наша мета – не тільки надати знижку або інформацію про той чи інший препарат мережі, а й укрупнити замовлення у фірм-постачальників. Коли ми відкрили першу аптеку, нас ніхто не сприймав серйозно, було важко отримати кращу ціну чи оптимальніші умови співпраці. Коли нас стало двоє-троє, вдалося переконати оптовиків, що існує позитивна динаміка, і вони почали надавати знижку, сподіваючись, що в майбутньому замовлення буде ще більшим. І не помилилися! Так ми досягли того рівня, який собі ставили спочатку. Щоправда, зараз він залишився далеко позаду. Проте, на мою думку, не варто ставити собі одразу надто високу планку, аби не перегоріти завчасно.

– Як Вам вдається підтримувати хороші ділові відносини з такою кількістю партнерів, адже, напевно, серед них чимало підприємців амбітних, з власним баченням справи?

– Коли ми домовляємося про співпрацю, починає діяти суворе правило: «Працюємо лише чесно»! І діє воно дуже чітко. Якщо хтось оступиться, почне хитрувати – наша співпраця завершиться. Це дуже важливо, адже для всіх партнерів-аптек повинна діяти єдина інформаційна підтримка. Якщо, наприклад, у нашій аптеці немає якогось препарату, ми скеровуємо клієнта до іншої, якщо йому туди незручно добиратися – пропонуємо заклад мережі за іншою адресою. Якщо ж немає ніде, то ми можемо для покупця замовити на завтра, тобто ніколи не відсилаємо його до конкурентів. Для цього працює єдина аптечна довідка. Якщо хтось із партнерів не підтримуватиме таку інформаційну політику, то цим порушить основні принципи нашої співпраці. Щоправда, з 2008 року, коли до нас активно почали долучатися аптеки, не було жодного виходу з мережі… Бувало, аптеки закривалися, бо не могли досягти певних показників. Проте жоден партнер, спробувавши працювати спільно, не надав перевагу працювати самостійно. Разом набагато легше. Знаєте, коли ми на Майдані тікали від «беркутівців», то трималися за руки по двоє-троє. Так тому, хто спотикався, було легше піднятися завдяки підтримці друзів…

– Вашій мережі «Ромашка» вдалося завоювати хорошу репутацію серед споживачів. Як бережете її в цей кризовий для бізнесу час?

– Зараз настали дуже важкі часи для аптек. Багато хороших препаратів оцінюють у валюті, яка, порівняно з минулим роком, подорожчала втричі. Ми прийняли важливе рішення: на ті медикаменти, які придбані за старим курсом, цін не підвищуємо. Якщо вони дочекалися до сьогодні, то цей залишок не переоцінюємо, хоча на їхнє місце купуємо дорожче. Розуміємо, що в людей грошей не додалося. Тому ми, думаючи про клієнтів, ще можемо запропонувати їм той самий препарат, проте за дешевшою ціною, – із залишків. У мережі «Ромашка» постійно діє накопичувальна знижка для клієнтів, а з нагоди державних та релігійних свят – додаткова, на 15 %. Про неї люди знають, пам’ятають і готуються зробити покупки… У ці святкові дні ми заробляємо менше, проте, як було вже сказано, бізнес не повинен базуватися тільки на вигоді. Це також своєрідний іміджевий крок назустріч споживачу. Можливо, саме тому вже п’ять років поспіль ми стаємо володарями титулу «Народний бренд» у Тернополі.

– Прибуток аптек залежить не лише від менеджменту, але й від працівників першого столу. Як Ви підходите до підбору кадрів?

– Якщо раніше в Тернополі було близько десяти аптек, то тепер – близько ста, і всюди не вистачає фармацевтів. Не завжди випускник відповідного факультету є фахівцем. А для чого нам необхідний саме фармацевт, а не просто продавець? По-перше, досвідчений фармацевт повинен уміти «відсікти» помилки лікаря. Скажімо, рецепт призначений для дитини, а в ньому вказана доросла доза. У такому разі працівник аптеки має вказати на помилку. По-друге, він повинен уміти проконсультувати щодо препаратів людину, яка не є серйозно хворою. Я особисто не рекомендую робити цього своїм фармацевтам, але, на жаль, зараз клієнти розчаровані в лікарях і часто просять аптекаря дати хоча б невеличку пораду щодо того чи іншого медпрепарату. Фармацевт повинен добре знати діючі речовини препаратів і за потреби вміти замінити один на інший, а також запропонувати клієнтові вибір залежно від ціни чи виробника. Проте зараз лікарі призначають своїм пацієнтам найрізноманітніші медикаменти, опираючись на власний досвід чи інші міркування, тому ми намагаємося забезпечити кожну аптеку найширшим асортиментом. Решта функцій фармацевта нічим не відрізняються від менеджера-продавця. Звичайно, там, де працює професіонал, завжди більше клієнтів, така аптека рентабельніша. Тому ми також плануємо в майбутньому неодмінно проводити навчання для наших працівників. Склалося так, що наша мережа – переважно жіночна. Усі фармацевти в нас – представниці прекрасної статі. Хлопці успішно обіймають посади завідувачів, керівників, але робота першого столу – не їхній козир. Дівчата в цьому плані відповідальніші.

– Зараз чимало хворих займаються самолікуванням. Яка роль фармацевта в тих випадках, коли клієнт починає призначати собі препарати самостійно?

– Справді, для лікування серйозних захворювань препарати повинні виписувати за рецептами. Проте, оскільки виписка рецептів утрачена з 1990-х років, зараз незрозуміло, чи перелік ліків людині призначив лікар, чи вона сама собі виписала їх з Інтернету. Хороший фармацевт ніколи не повинен брати на себе відповідальність за серйозні стани хворого, необхідно скеровувати пацієнта до лікаря, вказуючи на можливе погіршення в разі самолікування.

– Які нововведення, на Вашу думку, зараз потрібні фармацевтичному бізнесу?

– Фармацевтична галузь потребує серйозних законодавчих рішень, які допоможуть усунути посередників між аптеками і крупними виробниками. Знаю, що в Німеччині є фірми, які займаються доставкою медикаментів за певний відсоток, але не перепродують їх. А в нас ситуація особливо складна – посередник, що в певний час ексклюзивно володіє якимось препаратом, може поставити будьяку, часом захмарну, ціну. Особливо багато спекуляцій на коливаннях курсу. А це все відбивається на гаманцях споживачів. Саме тому ми як велика мережа інколи бойкотуємо партії товарів за завищеними цінами. Ми вже маємо вагомий вплив і можемо боротися з гіпернацінками в певних випадках. Проте це не безкровний метод, адже відмова від певних препаратів збіднює асортимент, а це не потрібно ані нам, ані нашим клієнтам. Інколи вдається укладати угоди з компаніями-виробниками напряму, що дозволяє нам запропонувати найнижчі ціни на певні препарати. Тож загалом для розвитку фармацевтичному бізнесу не вистачає законодавства, яке допоможе усунути лобістів фірм-посередників. Сподіваюся, що незабаром наша країна отримає бажаний мир, і тоді кожна галузь розвиватиметься відповідно до світових стандартів, з максимальним урахуванням потреб бізнесу та споживачів.

Спілкувалася Ольга Пархуновська


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook


РАП

РАП - https://www.rap.in.ua/