Зі всіх сусідів темпераментна Грузія завжди залишається найоригінальнішою. І аптечна справа – не виняток. Яскрава суміш європейських стандартів, кавказької гостинності та оптимізованого під національні реалії законодавства не просто вражають, але навіть збільшують рамки свідомості та наштовхують на думки на кшталт: «Що було, якщо б…».
Фармринок Грузії: ПДВ та паралельний імпорт
Що було б, якщо б в Україні не вводили ПДВ на лікарські засоби? Адже у Грузії немає такого податку. Хоча тут варто зауважити, що в країні є 18% ПДВ на БАДи, вироби медичного призначення та косметику. Однак можна припустити, що відсутність податку на лікарські засоби – один із позитивних факторів на користь збільшення доступності ліків для населення.
Другий відомий драйвер грузинського ринку – це паралельний імпорт, який дозволений тут уже багато років і який сприяв зниженню вартості лікарських засобів на 30%. Закон дозволяє імпортувати препарат з будь-якої країни, в будь-якій упаковці без будь-яких документів чи згоди самого виробника, якщо лікарський засіб вже зареєстрований в Грузії.
Як зазначають учасники ринку, виявилося, що продукція багатьох міжнародних компаній у Польщі, Литві, Румунії та в інших країнах ЄС була майже вчетверо дешевшою, ніж у пострадянських країнах після розпаду СРСР. А відповіддю на запитання, чому для польського споживача препарат коштує в рази дешевше, ніж для грузинського, було невизначене: «Політика компанії». Тож паралельний імпорт допоміг частково вирішити цю проблему. І хоча великі підприємства спочатку були незадоволені реформою через накопичені залишки, які, внаслідок конкуренції, довелося продавати майже у збиток, згодом і вони відчули на собі користь «паралельних» закупівель за нижчою ціною.
Сьогодні в Грузії імпортерами лікарських засобів виступають як дистриб’ютори, представництва й невеликі торговельні організації, так і самі аптеки.
Аптеки Грузії: як здобути ліцензію?
Заздрісні зітхання з боку українського ринку викликає і полегшений процес отримання ліцензій на фармацевтичну діяльність.
Раніше тут було 4 ліцензії – на виробництво, аптеку, оптову діяльність та імпорт. Останні дві скасували. І тепер будь-яка компанія може імпортувати фармацевтичну продукцію без ліцензії. Хоча внутрішня реалізація, звісно, можлива тільки через аптечну установу. Втім, грузинський законодавець на цьому не зупинився. В країні був запроваджений новий порядок видачі фармацевтичного продукту в індивідуально необхідній для пацієнта кількості шляхом розбирання оригінальної упаковки та розфасовки в аптеці. Однак робити це може лише фахівець із вищою фармацевтичною освітою та виключно в момент реалізації. Повторне пакування та маркування препарату здійснюється з низкою обмежень, а для антибіотиків навіть використовується окремий автоматичний або мануальний лічильний пристрій. Завдяки імплементації цього порядку, відомого як проект великих упаковок, таблетовані лікарські засоби в грузинських аптеках можна купувати поштучно.
Фармринок Грузії – на чию користь нововведення?
І хоч складається враження, що всі нововведення в Грузії діють на користь споживача, деякі експерименти мають і зворотний бік.
Наприклад, багато говорять про монополізацію на грузинському фармацевтичному ринку. У Службі страхового нагляду Грузії зазначають, що володіння одночасно фармацевтичним, госпітальним та страховим бізнесом, яке після грандіозного «розпродажу» державних об’єктів у 2010 р. зустрічається доволі часто, створює конфлікт інтересів.
Тенденція до монополії простежується і на рівні аптек: три основних дистриб’ютора володіють найбільшими мережами й утримують до 71 % роздрібного ринку.
Природно, що за такого стану справ ціни на препарати потихеньку почали зростати. Згідно з останніми даними, торгова націнка на аптечний асортимент у Грузії вже вдвічі вища, ніж в Італії, і втричі – ніж у Чехії. А це майже зводить нанівець усі досягнення паралельного імпорту.
Щоб оживити конкуренцію і привести ціни до належного рівня, в 2013 р. було вирішено допустити на закритий ринок 5 європейських фармацевтичних компаній. Але, як зазначають деякі експерти, поява нових гравців, незважаючи на їхній позитивний вплив на конкурентне середовище, сприяє розоренню дрібних аптечних мереж та безробіттю серед фармацевтів.
Читайте також:
Аптеки Грузії: без обмежень та перевірок
За офіційною статистикою, у Грузії в 2021 році налічувалось 3 213 аптек, 927 з яких належали трьом великим компаніям, 1 712 – окремим підприємцям, а інші – дрібним компаніям.
Щодо легкості ведення аптечного бізнесу кавказька країна, знову ж таки, сильно виграє у сусідніх держав. Ліцензію аптекам тут видають не на 5 років, як це було раніше, а назавжди
Крім того, власники аптек більше не очікують тривалий час на засідання комісії з видачі ліцензій. Суб’єкт господарювання просто надсилає інформацію до МОЗ про те, що відкрилася нова аптека, і може починати роботу. Щоправда, є одне «але»: коли комісія таки «дозріє» перевірити аптеку і, наприклад, виявить порушення, питання вирішуватимуться через суд.
Для збільшення доступу до медикаментів у 2022 році розпочалися реформи у фармацевтичній галузі. Відкрився турецький ринок, що дозволило зменшити ціни до 60-80%. З 2023 року влада Грузії встановила цінову межу, вище якої в країні не можна буде продавати ті чи інші медикаменти. На першому етапі нововведення торкнулося понад 1,3 тисячі хронічних та онкологічних медикаментів.
Цікаві факти:
- У Грузії запатентовано 231 винахід у галузі фармації.
- Місцеві фармацевтичні виробники в 2022 році експотували ліків на суму близько 76,5 млн долларов, що на 5% більше у порівнянні з 2021 роком;
Аптеки Грузії: кілька слів про місцевий колорит
І все ж не лише реформами цікава місцева фармація. Адже тут, у сонячній гостинній Грузії, навіть аптеки самобутні, і кожна з них зустрічає своїх відвідувачів із традиційною грузинською гостинністю.
До речі, слово «аптека» по-грузинському звучить майже так само – «аптіаки». Символом аптеки найчастіше служить знайомий нам хрест або, як у мережевих аптек Aversi, білий голуб із оливковою гілкою на тлі червоного серця.
Аптечний асортимент багато в чому подібний до українського. Тут також широко представлена косметика та парафармацевтика, а крім того, у кожній аптеці обов’язково присутні мінеральні води відомих марок.
Національний колорит на вітринах підкреслюють календарі та постери із зображеннями святих. Продаж таких товарів не пов’язаний з певними святами, просто в Грузії велика кількість віруючих людей. Деякі з них, хоч і сподіваються на силу сучасної науки, втім не забувають просити допомоги у вищих сил. Турбота про відвідувача відчувається і в аптечних акціях, які дещо відрізняються від звичних для нас. Наприклад, мережеві аптеки для залучення клієнтів часто влаштовують дні розпродажів, коли багато ліків продаються зі знижкою від 7 до 20%. А у невеликих приватних аптеках малечі, зазвичай, дарують подарунки.
В аптеках з повагою ставляться до людей старшого віку. За місцевим етикетом, літню людину пропускають уперед без черги, і фармацевт спілкується з нею чемно і терпляче, не зважаючи на час. Решта покупців спокійно чекає 10 або навіть 20 хвилин – такими є особливості грузинського менталітету.
Сервіс у грузинських аптеках теплий та орієнтований на клієнта: відвідувачу тут все покажуть, і розкажуть, і порадять, а в деяких випадках навіть таксі викличуть. При цьому заробіток грузинських фармацевтів не надто високий і становить від 831 GEL (310 $, мінімальна зарплата) до 2 247 GEL (840 $) Це загальна чиста місячна зарплата, разом із бонусами.
Втім привітність місцевих аптекарів не залежить від заробітку, вона в крові цих людей, і передається у спадок разом із променями південного сонця. І за всієї суперечливості грузинських реформ, які поступово виводять країну на новий рівень і вже заслужили для неї 18 місце у світі за простотою ведення бізнесу (дані Світового Банку), Грузія залишається тим місцем, де фахівці-фармацевти , ставляться до своїх відвідувачів, як до рідних.
Раніше ми писали, чим здивує аптека Ватикану.
Читайте також:
