Сьогодні:18 September, 2021
Алкоголь

Алкоголь та мозок – від психічних розладів до деменції

Алкоголь шкідливий не лише для печінки, але й усього організму. Головний мозок – орган, який реагує навіть на помірні дози спиртного. Саме тут відбуваються процеси, які зрештою призводять до алкогольної залежності, позбавитися якої майже неможливо. Розповідаємо, як мозок реагує на алкоголь, та чому від спиртного варто відмовитися, навіть якщо це кухоль слабоалкогольного пива в компанії друзів.

Михайло Хецуріані

Михайло Хецуріані, біохімік, молекулярний біолог, аспірант Інституту фізіології імені О.О. Богомольця

Для нього не існує бар’єрів

Перш ніж говорити про негативний вплив алкоголю на мозок, варто сказати декілька слів про особливості етилового спирту. Як відомо, переважна більшість органічних речовин (до яких зараховують і спирти) добре розчиняються або у жирах, або у воді. Саме така особливість цих речовин зумовлює їхній розподіл в організмі. Наприклад, речовини, що добре розчиняються у воді, присутні в цитоплазмі чи міжклітинній рідині або у крові. Своєю чергою сполуки, що розчиняються в жирах, присутні в клітинній мембрані, яка складається з двох шарів ліпідів (жирів). Тому холестерин зазвичай вбудований у мембрану. Вільно «пересуватися» в крові холестерин не може. Для цього йому потрібно «скооперуватися» з білковими молекулами, утворюючи ліпопротеїни.

Особливість етилового спирту полягає в тому, що він добре розчиняється як у воді, так і в жирах. Це означає, що в організмі для нього майже не існує бар’єрів. Після всмоктування у кров він потрапляє куди завгодно, зокрема і в мозок. Тут спирт запускає цілу низку біохімічних перетворень, які в підсумку впливають на наш настрій і самопочуття.

Алкоголь та нейромедіатори

Нервові клітини спілкуються між собою та з іншими клітинами через нейромедіатори. Це хімічні сполуки, які здійснюють передачу електрохімічного імпульсу. На сьогодні вивчено низку нейромедіаторів із різними функціями, проте у випадку з алкоголем нас цікавлять 2 медіатори:

  • гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) – найпоширеніший гальмівний нейромедіатор [1];
  • дофамін – медіатор, що відповідає за отримання задоволення, позитивних емоцій, а також рухову активність [2].

Оскільки спирт добре розчинний і в жирах, він легко вбудовується у мембрани нейронів, де розташовані рецептори та іонні канали. Це стосується і рецепторів до ГАМК та дофаміну. А тепер розглянемо, що відбувається з психікою людини під час вживання різної кількості спирту.

вино польза или вред

У разі вживання невеликої дози спиртного (до 20 грамів чистого спирту, що відповідає 50 мл горілки) насамперед активуються саме дофамінові рецептори, адже вони є найбільш чутливими до алкоголю. У такому випадку алкоголь чинить психостимулювальний вплив. У людини покращується настрій та зникає втома.

Часто людина не зупиняється і продовжує пити далі. Під час вживання середньої дози алкоголю (до 80 грамів чистого спирту, або 200 мл горілки) активується гальмівна система ГАМК. На цьому етапі спирт пригнічує мозкову активність. Це свого роду заспокійлива, антистресорна дія. Багато людей страждають на алкоголізм саме через можливість зняти стрес.

Велика кількість алкоголю (понад 100 грамів чистого спирту, або 250 мл горілки) призводить до збоїв у роботі всіх медіаторних систем мозку. Якщо активація дофаміну або ГАМК призводить до прогнозованих наслідків, описаних вище, то тут спрогнозувати поведінку людини складно. Через індивідуальні особливості мозку різні люди у стані алкогольного сп’яніння поводяться по-різному. Хтось стає надто агресивним, у когось виникає депресія чи підвищений сексуальний потяг.

Похмелье

Як формується алкогольна залежність?

Якщо людина регулярно вживає алкоголь (наприклад, декілька разів на тиждень у середніх або великих кількостях), то з часом формується залежність. І це теж пов’язано з роботою нейромедіаторів. Починається все з того, що медіаторна система реагує на активацію дофаміну та ГАМК (чого раніше не було так часто).

Оскільки дофамінові рецептори є найбільш чутливими до алкоголю, то спочатку зміни торкаються саме дофамінової системи. Організм адаптується до підвищеної кількості дофаміну. І тепер для підняття настрою людина потребує чергової дози алкоголю. Тому зранку під час такої залежності людині бракує дофаміну задля того, аби нормально почуватися.

Пізніше, якщо продовжувати пиячити, то розвивається алкоголізм за ГАМК типом. У такому випадку страждають вже ГАМКові нейрони та синапси. Таким чином, якщо людина не отримує чергової дози алкоголю, то нервовій системі бракує ГАМК. Нагадаємо, що це основний гальмівний медіатор. І коли його бракує, то на арену виходить збуджуючий медіатор – глутамат. Тобто мозок стає патологічно активним. Проявляється це неадекватними емоціями, неточними рухами та хаотичним розумовим процесом.

алкоголь и мозг

Що буде, якщо різко відмовитися від спиртного?

Різка відміна алкоголю (або іншого психостимулятора, до якого є звикання) призводить до абстинентного синдрому (або синдрому відміни). Як саме проявлятиметься абстиненція, залежить від типу алкоголізму – дофамінового або ГАМК.

Якщо людина на стадії дофамінового алкоголізму, то абстинентний синдром проявлятиметься кволістю, поганим настроєм та депресією. Тобто людині бракує дофаміну, аби задовольнити емоційні потреби. Під час ГАМК-варіанта абстиненція проходить важче. Через переважання глутамату над ГАМК можуть з’являтися галюцинації – так звана біла гарячка, яка виникає як під час сп’яніння, так і під час різкої відмови. Найчастіше людям у такому стані ввижаються дрібні тварини, що повзають по тілу, чорти та інші неприємні істоти.

влияние алкоголя на мозг

Роль ферментів у схильності до алкоголізму

Навіть, якщо ви зовсім не вживаєте спиртного, то все одно в крові буде певна кількість алкоголю. Спирти – один із продуктів метаболізму, які присутні в організмі, але в мізерній кількості.

В організмі людини є ферменти, які відповідають за перетворення спиртів. Це алкогольдегідрогеназа, яка перетворює спирт на ацетоальдегід. Це токсична молекула, яка має бути перетворена на більш безпечну для людини сполуку. Цим займається інший фермент – ацетоальдегіддегідрогеназа, яка перетворює ацетоальдегід на оцтову кислоту.

Варто зазначити, що активність вищезгаданих ферментів є генетично визначеною. Тобто в різних людей вона буде різною. Буває так, що алкогольдегідрогеназа працює добре, а ацетоальдегіддегідрогеназа – погано. У такому разі швидко накопичується ацетоальдегід. Людина дуже швидко відчуває токсичний вплив алкоголю, а тому майже не п’є його. Такі люди рідко бувають алкоголіками, адже від вживання спиртного вони одразу отримують негатив. До речі, цей ефект використовують для лікування алкоголізму. Пацієнту вводять блокатори ацетоальдегіддегідрогенази, після чого навіть невеликі дози спиртного призводять до суттєвих негативних наслідків.

Інша ситуація – коли алкогольдегідрогеназа працює погано. У такому випадку людина п’яніє й отримує позитивні емоції. Накопичення ацетоальдегіду повільне, а тому негативні ефекти від сп’яніння людина отримає пізніше, або може взагалі їх не отримати. Такі люди перебувають у зоні ризику, адже вони можуть пити багато.

алкогольная зависимость

Органічні пошкодження мозку

Алкоголь, навіть у помірних кількостях, шкідливий для нервової системи. Нейрони дуже чутливі до спирту. У разі регулярного вживання спиртних напоїв відбуваються серйозні органічні пошкодження тканин мозку, що призводить до таких наслідків:

  • Людині складно вести навіть елементарну розумову роботу. Суттєво знижується критичність мислення.
  • Псується характер. Людина часто стає агресивною.
  • Поступово «вимикаються» високоорганізовані структури мозку. Діяльність людини здебільшого стає підконтрольною підкірковим центрам. Інакше кажучи, відбувається деградація людини як особистості.
  • Вживання алкоголю призводить до запальних процесів у мозку, які після відмови тривають ще щонайменше 6 тижнів.
  • Розвиваються дегенеративні захворювання мозку, такі як деменція чи хвороба Альцгеймера.
    Варто наголосити, що безпечної дози алкоголю не існує. Одна людина п’яніє від келиха вина, інша – від пляшки. Спиртне негативно впливає на організм, навіть у невеликих дозах. А лікування алкоголізму – вкрай важке. Ця хвороба вважається невиліковною, адже повністю її позбутися майже неможливо.

Джерела:
1. Boonstra E, de Kleijn R, Colzato LS, Alkemade A, Forstmann BU, Nieuwenhuis S. Neurotransmitters as food supplements: the effects of GABA on brain and behavior. Front Psychol. 2015 Oct 6;6:1520. doi: 10.3389/fpsyg.2015.01520. PMID: 26500584; PMCID: PMC4594160.
2. Berridge KC. The debate over dopamine’s role in reward: the case for incentive salience. Psychopharmacology (Berl). 2007 Apr;191(3):391-431. doi: 10.1007/s00213-006-0578-x. Epub 2006 Oct 27. PMID: 17072591.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook