Гаряче літо, холодний розрахунок: як вижити в спеку!

Цього літа Європу накрила одна з наймасштабніших хвиль спеки за всю історію спостережень. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та Британії температура подекуди перевищувала +40–41,5°C, відхилення від норми сягало 10–18°C. Причина – потужний антициклон з Африки, затиснутий між двома зонами низького тиску (циклонами) на сході та заході. Ця стійка конструкція на синоптичних картах нагадує грецьку літеру Ω (омега), тому й отримала назву «омега-блок». Завдяки йому гаряче повітря утримується над континентом тижнями.

На жаль, до зони впливу антициклону потрапила й Україна: 29–30 червня на півдні та сході фіксували +36…+37°C, у Києві – до +34°C. І хоча із часом синоптична ситуація зазнає змін, спекотні періоди влітку тепер радше правило, аніж виняток. Але наскільки це небезпечно? За оцінками ВООЗ, за останні чотири роки в Європі від причин, пов’язаних із високими температурами, померло понад 200 тисяч людей^[1]. Отже, для нас, фармацевтів, це сигнал – із настанням «гарячого» сезону варто бути готовими до напливу відвідувачів із тепловим виснаженням, дегідратацією та декомпенсацією хронічних станів.

Чому спека небезпечна навіть для здорових людей?

Коли температура довкілля наближається до температури тіла, а вологість повітря є високою, один з головних механізмів теплорегуляції – випаровування поту – втрачає ефективність. Організм компенсує цю втрату розширенням периферичних судин і тахікардією, що створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему. У здорових осіб це зазвичай минає без наслідків, але за тривалого перегріву, під час фізичного навантаження чи в разі недотримання питного режиму ризик теплового удару зростає навіть у молодих і тренованих людей. Утім, для окремих категорій надмірні температурні показники є особливо небезпечними.

Групи ризику

Літні люди

Із віком чутливість центру спраги зменшується, тож за рахунок пиття старші люди майже ніколи не компенсують втрату рідини – вони просто не хочуть пити. Погіршується й терморегуляція, на яку додатково впливає медикаментозне навантаження, адже люди поважного віку зазвичай приймають чимало ліків.

А оскільки адаптація до спеки визначається станом здоров’я, до групи ризику, незалежно від віку, потрапляють також:

Хронічно хворі люди, що страждають на:

• серцево-судинні захворювання – спека підвищує навантаження на міокард;
• цукровий діабет – за цієї патології порушена автономна регуляція потовиділення, виникає ризик дегідратації на тлі гіперглікемії;
• хронічні хвороби нирок, адже знижується здатність концентрувати сечу й виводити надлишок тепла;
• психічні розлади, деменцію – у таких людей порушене сприйняття спраги та дискомфорту;
• ожиріння – в огрядних людей гірша тепловіддача через знижену площу поверхні тіла відносно маси.

Діти, особливо до 4 років, мають незрілу терморегуляцію, відносно більшу площу поверхні тіла та залежать від дорослих у питному режимі.

Ознаки перегріву

Важливо розрізняти 2 стани:

1. Теплове виснаження. Симптоми: рясне потовиділення, слабкість, головний біль, нудота, тахікардія, бліда шкіра.

Допомога: потрібно перемістити людину в прохолодне місце, охолодити тіло за допомогою вологих компресів (на шию, під пахви), дати попити прохолодної води або електролітного напою (невеликими ковтками, поступово). У разі вираженої втрати рідини оральні регідратаційні засоби зі збалансованим співвідношенням електролітів і глюкози ефективніші, особливо для дітей і людей похилого віку, в яких компенсаторні механізми слабші.

2. Тепловий удар. Симптоми: температура тіла понад 40°C, суха гаряча шкіра (потовиділення припиняється), судоми, сплутаність свідомості / втрата свідомості. Це невідкладний стан, що потребує негайної госпіталізації.

Щоб запобігти розвитку цих небезпечних станів, варто пам’ятати декілька простих правил «виживання» в спеку.

• Найбільш небезпечно перебувати на сонці з 11:00 до 17:00, коли інсоляція й температура повітря максимальні, а ультрафіолетове випромінювання вкрай інтенсивне. Якщо вихід на вулицю в цей час неминучий, намагайтеся перебувати в затінку та максимально обмежити фізичне навантаження. Спорт, прогулянки з дітьми краще планувати на ранок (до 10:00) або вечір (після 18:00).
• Одяг має бути легким, вільного крою, зі світлих натуральних тканин (бавовна, льон), які пропускають повітря й відбивають сонячне проміння. Темні кольори, навпаки, поглинають тепло і сприяють перегріванню. Головний убір обов’язковий – це не примха, а профілактика теплового удару, оскільки значна частка тепловіддачі відбувається саме через голову.
• У спеку корисна легка їжа з високим вмістом води – овочі, фрукти, кисломолочні продукти; варто уникати важких, жирних та смажених продуктів, які підвищують метаболічне теплоутворення і додатково навантажують механізми терморегуляції.
• Питний режим. Здоровий дорослий потребує 30-35 мл/кг рідини на добу, у спеку – до 2,5-3 л. Здебільшого це вода, яку потрібно пити малими порціями. Людям із серцевою чи нирковою недостатністю питний режим необхідно узгодити з лікарем – надлишок рідини для них настільки ж небезпечний, як і дефіцит.

До речі, кава та чай – це не про питний режим! До загального об’єму рідини їх зараховувати не варто. А коли йдеться про шкоду чи користь таких напоїв у спеку, то помірне звичне споживання – 2-3 чашки кави на добу не становить небезпеки. Натомість 5-6 філіжанок і більше – це вже надлишок: кофеїн має м’який діуретичний ефект, і за високих температур та активного потовиділення така кількість прискорює дегідратацію. Чай (особливо чорний, міцний) діє так само, хоча м’якше за каву. Порада проста: за кожну чашку кави чи міцного чаю організму варто «доплатити» додатковою склянкою води.

Окремо варто згадати про дуже поширену звичку тамувати спрагу на пляжі холодним пивом. Це класична пастка: пиво сприймається як «рідина», однак через вміст алкоголю воно радше посилює зневоднення, ніж компенсує його. Алкоголь пригнічує вироблення антидіуретичного гормону (вазопресину), через що нирки виводять більше рідини, ніж людина випила. До того ж він розширює периферичні судини, прискорює тепловіддачу й водночас навантажує серце, ще й притуплює сприйняття власного стану – людина може не помітити перших ознак теплового виснаження. На жаль, саме такі випадки найчастіше потрапляють у статистику «раптового» погіршення стану на відпочинку.

Декілька слів щодо мінеральної води – у спеку доречна гідрокарбонатно-натрієва або слабомінералізована вода (до 1 г/л мінералізації) для щоденного пиття. Лікувально-столові води з вищою мінералізацією варто пити курсами за призначенням лікаря, оскільки надлишок натрію й гідрокарбонатів за тривалого неконтрольованого вживання може навантажувати нирки та підвищувати артеріальний тиск у схильних осіб.

А тепер перейдімо до контраверсійних питань та розвінчання міфів.

1. Кондиціонер – це користь чи небезпека?

Кондиціонер – дієвий засіб профілактики теплового стресу, але різкий перепад температур (наприклад, із вулиці, де +38°C перейти до приміщення де +18°C) є стресом для судин і може провокувати спазми, головний біль, загострення респіраторних захворювань. Оптимальна різниця – 5-7°C між зовнішньою та внутрішньою температурами. Варто також пам’ятати про регулярну заміну фільтрів: забруднені фільтри й застійна волога – джерело розмноження бактерій та розповсюдження алергенів. Отже, за умови розумного використання, кондиціонер – це корисний та безпечний побутовий прилад.

2. Протяг – це гарантована застудаї?

Помірний рух повітря не спричиняє застуди чи запалення. Щоб організм отримав серйозне переохолодження, легкого вітерця недостатньо – необхідне суттєве й тривале зниження температури. Тож у спекотну погоду саме протяг (навстіж відкриті вікна в потягу чи салоні автобуса) часто є єдиним порятунком від духоти й теплового стресу. Натомість наглухо зачинений транспорт із десятками розпашілих пасажирів – набагато реальніший ризик для здоров’я: висока температура, підвищена вологість, накопичення вуглекислого газу можуть погіршити самопочуття оточуючих аж до втрати свідомості.

На жаль, у будь-якому маршрутному таксі чи трамваї завжди знайдеться пасажирка (а часом і пасажир), яка категорично проти відчиненого вікна – «бо протяг, мене продує – і застуджуся». І ось уже половина салону мовчки пітніє, наче в лазні, щоб одна людина не відчула найменшого руху повітря. Тож якщо їй насправді дме – є шарф, є кофтина і можливість пересісти. А ось колективного теплового удару на тридцять осіб через зачинене вікно уникнути значно складніше!

3. Вітаміни та добавки: чи є сенс?

Окремих добавок «від спеки» не існує, і важливо не створювати в клієнтів хибних очікувань. Має сенс звернути увагу на електроліти (натрій, калій, хлориди) для компенсації втрат із потом, особливо в разі фізичних навантажень, а також на препарати магнію за схильності до м’язових спазмів. Будь-які добавки – це лише доповнення до режиму, а не заміна питного балансу, захисту від сонця та раціонального харчування.

За оцінками кліматологів, «спалахи» спеки нині трапляються в сотні разів частіше, ніж два десятиліття тому. Це означає, що консультування з профілактики теплового стресу стає такою ж рутиною в роботі фармацевта, як сезонна профілактика грипу. Чи готові ми до цього?

---