Новий штам коронавірусу, або Як ковід почав «FLiRTувати»

У березні цього року світ дізнався про черговий штам коронавірусу з романтичною назвою FLiRT. Він є нащадком штаму JN.1 – підвиду відомого «Омікрон». Яка наразі ситуація із FLiRT, та чи ефективні проти нього наявні вакцини?

Звідки взявся FLiRT?

Точне походження нового штаму коронавірусу FLiRT досі залишається загадкою^[1]. Перші згадки про нього з’явилися у США, де він був виявлений у зразках стічних вод під час досліджень, що проводяться Центром з контролю та профілактики захворювань (CDC). Завдяки аналізу стічних вод можна відстежити наявність слідів вірусу SARS-CoV-2 в певних спільнотах, навіть якщо в людей немає симптомів. Такий підхід дозволяє фахівцям своєчасно попереджати про можливі сплески захворюваності на COVID-19. Відтоді варіанти FLiRT були виявлені в кількох інших країнах, зокрема в Канаді та Великій Британії, а також у низці європейських країн.

Щоб краще зрозуміти, як виникли варіанти FLiRT, варто поглянути на те, як із часом змінювався сам вірус SARS-CoV-2. Відомо, що у процесі його еволюції з’являються нові варіанти внаслідок мутацій у генетичному коді вірусу. Наприклад, «Омікрон» став одним із таких варіантів SARS-CoV-2, який почав домінувати у 2021 році. Із часом «Омікрон» дав початок кільком підваріантам, одним з яких став штам JN.1, виявлений у вересні 2023 року. Він швидко поширився по США, спричинивши чергову хвилю госпіталізацій. Саме JN.1 є попередником FLiRT, оскільки FLiRT походить від одного з його підвидів під назвою JN.1.11.1.

Окрім цього, ще одним варіантом JN.1 є LB.1, який досі активно вивчається науковцями. Деякі мутації в генетичному коді LB.1 можуть відрізняти його від FLiRT, що також цікавить дослідників.

Нова група варіантів вірусу FLiRT стала ще одним підвидом «Омікрону». За словами фахівців, цей штам міг виникнути через комбінацію кількох підвидів «Омікрону». Назва FLiRT походить від назви мутацій у генетичному коді вірусу, які ідентифікують ці варіанти – F456L, V1104L і R346T.

Станом на середину 2024 року штам FLiRT активно поширюється у США, де його підвиди KS.1, KP.1.1 і KP.2 фіксуються у значній кількості випадків захворювання. Найбільш поширеним варіантом наразі є KP.2, на який у березні 2024 року припадало 28,2 % від усіх нових випадків інфікування в США. Проте варіанти FLiRT уже виявлені не лише у Північній Америці – він активно шириться світом, зокрема й Україною. Влітку цього року захворюваність на ковід зросла майже в 13 разів. Серед випадків фіксується і новий штам FLiRT.

Цікаво, що наразі у США активно шириться один з нащадків FLiRT – варіант KP.3.1.1. За даними CDC, цей штам виявляють у 37 % зразків, отриманих від пацієнтів. Тож цілком імовірно, що зовсім скоро ми почуємо про новий підвид коронавірусу.

Наскільки небезпечними є нові штами коронавірусу?

Нові варіанти коронавірусу викликають занепокоєння серед учених і лікарів через можливі зміни в перебігу хвороби та її наслідках для здоров’я людей. Як і всі мутації SARS-CoV-2, нові штами можуть мати певні переваги в поширенні та ускладнювати боротьбу з пандемією, особливо якщо вони впливають на ефективність імунної відповіді. На цей момент немає достатньої кількості даних для того, щоб стверджувати, що FLiRT спричиняє більш тяжкі випадки COVID-19, ніж інші штами.

Штам KP.3.1.1 має додаткові мутації у своїй структурі, що можуть вплинути на його здатність обходити імунний захист, сформований після вакцинації або перенесеного захворювання. Науковці наразі досліджують, чи дійсно ці мутації можуть підвищити його стійкість до антитіл або зменшити ефективність існуючих методів лікування. Перші дані свідчать, що KP.3.1.1 може мати підвищену здатність до передачі порівняно з попередніми варіантами. Дослідження, опубліковане в журналі «The Lancet», демонструє, що KP.3.1.1 має у 1,2 раза вищий відносний коефіцієнт репродукції (Re) порівняно з іншими підваріантами JN.1, такими як KP.2 та LB.1^[2]. Це означає, що він може поширюватися швидше, ніж попередні варіанти, що вже спостерігається в низці країн.

Попри те, що нові штами коронавірусу, такі як FLiRT та KP.3.1.1, продовжують поширюватися, вони поки що не демонструють значно більшої тяжкості перебігу захворювання.

Чому виникають нові штами?

Нові штами коронавірусу виникають через природний процес еволюції вірусів, зокрема SARS-CoV-2. Цей процес зумовлений здатністю вірусу до мутацій – змін у його генетичному коді, які можуть відбуватися під час його копіювання в інфікованих клітинах. У випадку SARS-CoV-2, який є РНК-вірусом, мутації відбуваються відносно часто, що призводить до появи нових варіантів.

Вірус намагається адаптуватися до умов, у яких він поширюється, і мутації можуть покращити його виживання. Наприклад, деякі зміни дозволяють вірусу легше інфікувати клітини, ефективніше передаватися між людьми або уникати імунної відповіді, що формується після інфекції або вакцинації. Такі мутації можуть стати ключовими для подальшого домінування нових штамів.

Ще однією важливою причиною появи нових варіантів є масове поширення вірусу серед великої кількості людей. Чим більше людей інфіковані, тим більше шансів для вірусу мутувати. Крім того, у різних регіонах світу можуть виникати специфічні умови для появи певних мутацій, що призводить до утворення локальних штамів.

Одним з найважливіших факторів, які сприяють швидкому поширенню нових варіантів, є селекційний тиск. Це явище виникає, коли імунна система людини або ліки створюють середовище, у якому виживають лише ті варіанти вірусу, які мають здатність уникати захисних механізмів. Наприклад, після широкомасштабної вакцинації можуть з’явитися варіанти, які менш сприйнятливі до нейтралізації антитілами, сформованими після вакцинування.

Окрім природного відбору, існує й фактор міжнародних подорожей та глобалізації. Через високу мобільність населення нові штами швидко поширюються між країнами, що створює умови для подальших мутацій та утворення нових підвидів.

Чи ефективні вакцини проти нових штамів?

Наявні вакцини проти COVID-19, розроблені на основі первинних штамів вірусу, продовжують надавати певний рівень захисту від нових варіантів коронавірусу, включно з FLiRT та KP.3.1.1. Проте, через постійні мутації вірусу, ефективність цих вакцин може дещо знижуватися.

Мутації, зокрема в шиповому білку, який є ключовою мішенню для вакцин, можуть допомагати новим штамам обходити імунну відповідь організму. Дослідження свідчать, що KP.3.1.1 демонструє вищу здатність до імунної втечі порівняно з попередніми варіантами [2].

Загалом вакцинація продовжує бути ефективною проти попередніх штамів, таких як JN.1 та його похідних. Оновлені бустерні дози, розроблені для боротьби з варіантами «Омікрону», можуть забезпечити кращий захист проти нових штамів FLiRT та KP.3.1.1, хоча ефективність може бути дещо нижчою, ніж проти раніше домінуючих варіантів.

Науковці продовжують працювати над оновленням вакцин, щоб зробити їх більш ефективними проти нових варіантів коронавірусу. Важливою стратегією є адаптація вакцин до нових мутацій вірусу та регулярне оновлення бустерних доз для підтримання належного рівня імунітету в населення.

---