Герпес губ

Щоб зрозуміти, що відчуває відвідувач аптеки із «застудою на губах», уявіть знайому майже кожному ситуацію. Ви готуєтеся до важливого заходу або вечірки, де потрібно сяяти, йдете на відповідальну презентацію чи побачення. І, звичайно, плануєте мати вигляд на всі сто! Але ваші плани може зруйнувати мікроскопічний, але дуже підступний ворог – герпес! Людство з ним знайоме дуже давно. Уперше «бульбашковий лишай» був описаний Геродотом у 100 році до н. е., згадка про нього є у працях Авіценни, Парацельса та Гіппократа.

МЕДИЦИНА ДЛЯ ПРАЦІВНИКА ПЕРШОГО СТОЛУ

На сьогодні відомо понад 200 видів вірусів сімейства герпесу (Herpesviridae). Ними інфіковано майже все живе на планеті, за винятком грибів та окремих видів водоростей. На щастя, не кожен вірус герпесу є небезпечним для людини. Загрозу становлять лише вісім його різновидів, здатних спричиняти вітряну віспу, інфекційний мононуклеоз, дитячу розеолу, синдром хронічної втоми та інші неприємності. Всесвітня організація охорони здоров’я наводить доволі сумну статистику: вірусом герпесу інфіковано 65–90 % населення. Найбільш поширений і найменш небезпечний – вірус простого герпесу (Herpes simplex). Перший тип цього вірусу і є причиною тієї самої «застуди на губах», яка в найбільш невідповідний момент псує нам зовнішній вигляд. Другий тип локалізується на статевих органах та передається статевим шляхом, а іноді вражає і шкіру.

Однак можливе й перехресне зараження, коли один тип вірусу обирає улюблені «місця проживання» іншого. Підхопити вірус простого герпесу дуже легко, для цього достатньо звичайного поцілунку. Це прямий контактний шлях. Побутує думка, що інфекція стає заразною лише тоді, коли на губах дозріла «проблема», але це не зовсім так. У людей, які часто хворіють на ГРВІ, вірус з’являється в слині після чергового нездужання або стоматологічних процедур навіть за відсутності висипу на губах. Передається він і через посуд, предмети особистої гігієни, іграшки та білизну, хоча це трапляється нечасто – у зовнішньому середовищі вірус довго не живе. Є й інші шляхи передачі: повітряно-крапельний, а також від матері до плоду. На жаль, одного разу потрапивши до організму людини, вірус герпесу вже ніколи не полишає свого «господаря». Але є й хороша новина – хворіють далеко не всі. В організмі людини вірус оминає слизові оболонки, потрапляє в нервові закінчення, де розмножується (реплікується), вбудовуючи в генетичний код людини вірусні частки, а організм реагує на це, активуючи імунні захисні механізми. Внаслідок цього вірусу доводиться «рятуватися втечею». Його улюблений притулок – сплетення трійчастого нерву, де герпес «засинає» до кращих часів. Для 5 % носіїв ці часи ніколи не настають, вони не хворіють і навіть не здогадуються, що в їхньому тілі оселився небезпечний «квартирант». У 25 % хвороба рецидивує один-два рази на рік, а 5–10 % зазнають атак вірусу із завидною регулярністю – до шести разів на рік.

Чинники, що спричиняють загострення герпетичної інфекції:

• захворювання, що супроводжуються пригніченням імунної системи: бактеріальні та вірусні інфекції (ГРВІ, грип, хронічні захворювання, ВІЛ тощо);
• переохолодження;
• травма губи чи слизової оболонки рота;
• стрес;
• гормональні зміни (зокрема непатологічні, як-от менструація в жінок);
• надмірна дія ультрафіолету;
• лікування імунодепресантами.

Впливу деяких факторів (до прикладу, погодних) цілком можливо уникнути, якщо:

• захищати губи від ультрафіолетового випромінювання, використовуючи спеціальні засоби з високим індексом SPF;
• на сильному вітрі або морозі використовувати гігієнічну губну помаду.

Коли відвідувач аптеки купує ліки від герпесу, порадьте йому придбати ці профілактичні засоби. Вони допоможуть зменшити кількість загострень, принаймні тих, що спровоковані погодою.

Якщо імунітет «господаря» слабшає, вірус «прокидається» і починає діяти. Однак перш ніж на губі з’явиться «болячка», пацієнт має певний час, у  середньому – до 6 годин. Це продромальна стадія, коли на місці майбутнього висипу людина відчуває печіння, поколювання, біль. Використання протигерпетичних засобів на етапі продрому може призупинити розвиток хвороби.

На жаль, цей момент найчастіше упускають і звертаються до аптеки, коли процес уже пішов за класичним сценарієм. Наступною буде стадія еритеми, яка триває до 24 годин. Ділянки шкіри, де невдовзі з’явиться висип, червоніють. Застосування ліків на цій стадії може суттєво скоротити тривалість захворювання та знизити вираженість його проявів.

Стадія пухирців (везикул) триває кілька днів. На почервонілій шкірі з’являються одна або кілька бульбашок, наповнених рідиною. Через 24–72 години вміст бульбашок стає каламутним. У цей період вірус легко передається іншим людям.

Коли пухирці розриваються, настає стадія ерозій / виразок / м’якого струпа. На місці бульбашок утворюється дефект шкіри, часто дуже болісний, з якого сочиться рідина. Необхідно попередити пацієнта, що торкатися руками виразок не можна. До відкритої ранки може потрапити інфекція, крім того, рідина з ерозій усе ще містить вірус, який може потрапити на інші ділянки тіла. Після того, як уражена поверхня підсихає, настає стадія твердого струпа. Там, де були виразки, утворюються скоринки або струпи, вони можуть бути надзвичайно сверблячими, проте безпечними щодо зараження. Із часом вони відпадають, залишаючи по собі сухе лущення, незначний набряк або пігментацію. На будь-якій стадії герпес губ можна лікувати місцевими засобами, за винятком тих ситуацій, коли у клієнта спостерігаються загрозливі симптоми.

Пацієнта необхідно скерувати до лікаря, якщо:

• висип уражає великі ділянки шкіри, особливо неподалік очей;
• висип поширюється на слизову оболонку рота;
• висип стає гнійним;
• висип поєднується з вираженим порушенням загального стану.

Своєчасна консультація лікаря – це зменшення ризику серйозних ускладнень. До лікаря також потрібно скерувати вагітну жінку з герпетичним висипом на губах. Вагітність – особливий стан і потребує окремих підходів до лікування. Найбільш ефективну та безпечну для мами й майбутньої дитини терапію може підібрати тільки лікар. А як бути з хворим, який тривалий час (10 днів чи довше) використовує місцеві протигерпетичні засоби, а очікуваний ефект не настає? Або з клієнтом, у якого вірус «прокидається» частіше, ніж шість разів на рік? Такому пацієнту буде недостатньо місцевого лікування, йому може знадобитися системна терапія й додаткове обстеження, тож і йому не варто відкладати візит до лікаря.

РАЦІОНАЛЬНА ФАРМАКОТЕРАПІЯ

Якщо ваш клієнт не має загрозливих симптомів і не належить до групи ризику, йому потрібно рекомендувати противірусні засоби місцевої дії, які відпускаються без рецепту. Не забувайте, що чим раніше розпочати лікування, тим ефективнішим воно буде. Для лікування герпесу губ застосовують такі місцеві противірусні препарати:

• Ацикловір, 5 % крем або мазь;
• Пенцикловір, 1 % крем;
• Доконазол, 10 % крем.

Ацикловір і докозанол наносять на уражені ділянки 5 разів на день із 3–4-годинним інтервалом (окрім нічного часу). Пенцикловір наносять кожні 2 години з нічною перервою. Лікування зазвичай триває 5–10 днів. До та після нанесення кремів необхідно вимити руки. Під час використання крему або мазі може виникнути відчуття печіння, яке швидко минає. У деяких пацієнтів можливе лущення або тимчасове почервоніння оброблених ділянок. Зовнішнє призначення противірусних препаратів зменшує вираженість клінічних проявів в осередку ураження, прискорює епітелізацію, скорочує термін виділення вірусу із вогнища.

Противірусні засоби із зазначеними вище, а також іншими (фамцикловір) активними речовинами, представлені також у таблетованій формі. Однак вони є рецептурними та застосовуються лише за призначенням лікаря.

Як додатковий засіб можна використовувати тилорон. Препарат має противірусні та імунокоригувальні властивості. Його приймають у перші 2 дні лікування по 125 мг на добу, надалі – по 125 мг через 48 годин. Курсова доза – 2,5 г.

Оскільки вірус герпесу активізується у пацієнтів з ослабленим імунітетом, їм можна рекомендувати:

• імуностимулятори рослинного походження (препарати ехінацеї, екстракт перуанської ліани (котячий кіготь));
• адаптогени (женьшень, китайський лимонник, родіола, аралія, елеутерокок);
• біогенні препарати (мумійо, прополіс).

Але, звісно, не всі одразу. Якщо пацієнт запиватиме ехінацею китайським лимонником, його імунітет не перетвориться на непробивну стіну, натомість надлишок імуномодуляторів може завдати шкоди здоров’ю.

За наявності герпесу губ будуть корисні мазі із цинком. Крім підсушувальної, вони чинять протизапальну та антисептичну дії, перешкоджаючи поширенню вірусу та прискорюючи загоєння виразок.

Отже, ви підібрали для відвідувача препарати проти герпетичної інфекції. Декілька днів лікування – і від неприємних висипань на губах не залишиться й сліду. Утім, вірус герпесу недарма вважають підступним. Лікування може затягнутися, а хвороба – спричинити несподівані наслідки, якщо пацієнт не дотримуватиметься кількох простих правил. І вам, як фахівцю, потрібно розповісти відвідувачу про них. У гострому періоді хворий на герпес може інфікувати людей, що контактують із ним, а також перенести захворювання на інші частини тіла.

Щоб цього уникнути, не варто:

• торкатися висипань;
• торкатися очей – герпетичне ураження рогівки має важкий перебіг і може призводити до серйозних ускладнень;
• якщо ви випадково торкнулися висипань, необхідно відразу вимити руки;
• хворому потрібно виділити окремі предмети гігієни (рушники, зубні щітки тощо);
• у пацієнта має бути окремий посуд;
• вичавлювати вміст пухирців та зривати скоринки не варто, оскільки це може спричинити додаткове інфікування хворої шкіри мікробами або герпетичне ураження пальців рук;
• у період висипань необхідно утримуватися від поцілунків та орального сексу – вірус здатний вражати і статеві органи;
• усі предмети, які могли торкатися ділянок інфікування, потрібно зберігати в недоступному для дітей місці. Діти особливо тяжко переносять герпетичну інфекцію;
• тяжкі форми захворювання необхідно лікувати рецептурними препаратами під контролем лікаря – за допомогою таблеток чи ін’єкцій противірусних препаратів.

* «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)» : наказ МОЗ України від 11.10.2013
No 875 / / 1.1.18. Протокол провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів. Симптоматичне лікування герпетичного ураження губ. – п. 4.

---