Цукровий діабет — це хронічне захворювання, яке може суттєво впливати на здоров’я та повсякденне функціонування людини. Ускладнення, що виникають при діабеті, можуть обмежувати здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання чи трудової діяльності.
З 2025 року в Україні впроваджено новий підхід до визначення інвалідності — через оцінювання повсякденного функціонування людини. Його мета — не просто видати довідку, а зрозуміти, як захворювання впливає на життя конкретної людини, і за потреби — надати їй підтримку: навчання новій професії, можливість стороннього догляду, адаптації робочого місця, соціальних виплат або інших форм допомоги.
Як саме оцінюється вплив діабету на життя?
У новій системі статус інвалідності не визначається лише на підставі діагнозу. Основою для рішення є оцінювання повсякденного функціонування людини — тобто, аналіз того, як саме захворювання впливає на її здатність жити самостійно, пересуватись, працювати, навчатися та спілкуватися.
Оцінювання проводиться за критеріями життєдіяльності, до яких належать:
- здатність до самообслуговування (вмивання, одягання, харчування, гігієна тощо),
- здатність до пересування (в межах дому, на вулиці, користування транспортом),
- здатність до орієнтації (у просторі, часі, ситуаціях),
- здатність контролювати поведінку,
- здатність до спілкування (вербального, невербального),
- здатність до навчання (сприйняття й обробка інформації),
- здатність до трудової діяльності (фізичної або інтелектуальної).
Під час оцінювання експертна команда враховує не лише сам факт наявності діабету, а всі пов’язані з ним обставини:
- ускладнення (їх наявність, ступінь вираженості, частота, наслідки),
- стан глікемічного контролю,
- особливості лікування (інсулінотерапія, використання помпи, потреба в постійному нагляді),
- динаміку стану — чи погіршується функціонування, чи є можливість стабілізації.
Такий підхід дозволяє об’єктивно оцінити, наскільки цукровий діабет обмежує життя конкретної людини, і прийняти рішення про потребу в підтримці.
Читайте також:Індивідуальні фактори, які мають значення
Оцінювання повсякденного функціонування враховує не лише медичні показники, а й життєвий контекст людини. Тобто, як саме захворювання впливає на її конкретні обставини — професію, рівень самостійності, потребу в догляді, спосіб життя.
Одні й ті ж ускладнення можуть мати різний вплив на різних людей. Наприклад: легка сенсорна нейропатія у вигляді зниження чутливості пальців може не мати критичного значення для офісного працівника або викладача, але вона ж може повністю унеможливити виконання професійних обов’язків для хірурга, перукаря, вишивальника чи музиканта, де точність дрібної моторики є визначальною.
Так само людина, яка живе одна й потребує щоденного контролю глюкози та ін’єкцій інсуліну, може опинитися у значно вразливішому становищі, ніж людина з тими ж ускладненнями, але з постійною підтримкою з боку родини або доглядальника.
Саме тому система оцінювання передбачає індивідуальний підхід: враховується не лише клінічна картина, а й те, як вона впливає на реальне життя конкретної людини.
Джерело: МОЗ України
Читайте також:
