Аскаридоз ще називають антропонозним, чи пероральним геогельмінтозом. На ранній стадії захворювання виникають алергічні синдроми та ураження органів дихання, а на пізній (кишковій) — ураження травного тракту.
Збудником цієї хвороби є аскарида людська — гельмінт роду Ascaris.
Самиця аскариди щодоби відкладає понад 200 000 запліднених і незапліднених яєць. Ці гельмінти локалізуються у нижньому відділі тонкої кишки людини, де живуть 12–15 місяців, а після загибелі виводяться назовні разом із калом.
Зрілі аскариди чутливі до кисню, який діє на них згубно. Після потрапляння у навколишнє середовище вони гинуть.
Яйця гельмінтів швидко гинуть під час високих температур. У місцевостях із помірним кліматом яйця аскарид зберігаються у ґрунті до 7-10 років.
Аскаридоз діагностують майже по всій земній кулі. Механізм зараження — фекально-оральний. Джерелом інвазії є хвора людина.
Фактори передавання:
- овочі, ягоди і фрукти, забруднені дозрілими яйцями аскарид;
- некип’ячена вода.
Частіше хворіють люди, робота яких пов’язана із землеробством.
Читайте також:Інкубаційний період у середньому триває 6 днів.
Прояви аскаридозу залежать від локалізації паразита. У перебігу аскаридозу виділяють дві фази — ранню (міграційну) і пізню (кишкову).
Міграційна стадія відбувається непомітно. Інколи початок аскаридозу супроводжує нездужання, з’являється кашель — сухий або з незначною кількістю слизової мокроти, рідше слизисто-гнійної. Мокрота інколи набуває помаранчевого забарвлення і має невеликі домішки крові. Температура тіла під час аскаридозу нормальна або субфебрильна, до 38 °С. Характерні зміни на шкірі: кропивниця, дрібні бульбашки із прозорим вмістом на кистях і стопах.
Ретельно мийте руки з милом після:
- роботи на городі;
- ігор на землі.
З огляду на живучість яєць аскариди в ґрунті та інтенсивне забруднення ними довкілля, ефективною профілактикою може бути:
- заборона удобрювати городи незнезараженими фекаліями;
- утримання туалетів у належному санітарно-гігієнічному стані;
- надійне знезаражування нечистот і стічних вод;
- санітарно-просвітницька робота серед населення.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
