Михайло Хецуріані,
біохімік, молекулярний біолог,
аспірант Інституту фізіології імені О. О. Богомольця
Ми ще не оговталися від ковіду, як світом почала ширитися інша інфекційна хвороба. ВООЗ уже говорить про понад 35 тис. випадків зараження на мавпячу віспу. Експерти заспокоюють, що пандемічних масштабів не буде. Водночас така кількість випадків захворювань є аномально високою. Розповідаємо, що наразі відомо про віспу мав, і чи все у лікарів під контролем.
Що таке «віспа мавп» і звідки вона взялася
Мавпяча віспа – це вірусне захворювання, яке передається від тварини до людини. Інфекції з таким способом передачі називають «зоонозними». За своїми проявами віспа мавп схожа з натуральною віспою. Проте остання відрізняється більш тяжким перебігом та високими показниками летальності – на рівні 30 % (а під час деяких епідемій і до 85–90 %).
Важливо: в чому різниця між летальністю та смертністю
Для того аби правильно розуміти подану інформацію про перебіг того чи іншого спалаху чи епідемії, варто розуміти певні базові поняття. Зокрема, відмінність між летальністю та смертністю. Перший термін показує відсоток померлих від кількості захворілих. Наприклад, захворіло 1000 людей, померла 1 особа. У такому разі летальність буде 0,1 %.
Смертність – це кількість смертей на загальну кількість населення певного міста, регіону, країни або категорії людей (наприклад, жінки, літні люди, діти тощо). Часто її виражають у кількості померлих на мільйон населення. Важливо не плутати ці показники, бо в ЗМІ часто маніпулюють зазначеними поняттями, вводячи людей в оману.
Уперше вірус мавпячої віспи виявили в піддослідних мавп у 1958 році. А на початку 70-х років минулого століття в Демократичній Республіці Конго зафіксували перше інфікування людини.
Відтоді час від часу реєструвалися спалахи, здебільшого в країнах Африки. Зрідка хворобу виявляли на Європейському континенті. Переважно це були вже інфіковані туристи, що подорожували з Африки до інших країн.
Натуральна та мавпяча віспа: у чому відмінність
Збудником мавпячої віспи є вірус, який зараховують до родини поксвірусів. За своєю структурою він схожий на вірус натуральної віспи. Останній був повністю викорінений у 80-х роках минулого століття і вважався одним з найнебезпечніших серед поксвірусів.
Що стосується віспи мавп, то ця хвороба переноситься легше та характеризується меншою летальністю, порівняно з натуральною віспою. При цьому різні генетичні клади (організми, що мають спільного предка) вірусу несуть різну ступінь небезпеки для людства. Наприклад, варіант мавпячої віспи в Демократичній Республіці Конго вважається одним із найнебезпечніших. У 80-х роках минулого століття в цій країни були зареєстровані спалахи з летальністю до 10 % [1]. Генетична клада MPXV здебільшого трапляється в західних регіонах Африки та має летальність менше 1 %.
Спалахи хвороби за межами Африки
До 2022 року найбільші спалахи реєструвалися на Африканському континенті. Один з останніх – спалах у Нігерії у 2017 році, де було зафіксовано понад 200 випадків з летальністю 3 %.
Декілька спалахів хвороби сталися за межами Африки. Одна з найбільших була зафіксована в США в 2003-му. Тоді на віспу мавп захворіли 70 людей. Усі захворілі мали контакт з інфікованими тваринами. З 2018 року реєструвалися поодинокі випадки завезення вірусу до країн Європи, Ізраїлю, США та Сінгапуру.
Найбільший спалах захворювання в розвинених країнах зафіксовано навесні 2022 року. На початку травня до ВООЗ почали надходити повідомлення про випадки зараження з низки країн Європи, Америки та Австралії.
Чому так сталося
Пояснити такі аномальні спалахи досі не можуть. Варто зазначити, що й історія походження цього вірусу також допоки невідома. Можливо, мавпи не є першочерговим резервуаром вірусу. Зокрема, відомо, що на мавпячу віспу можуть хворіти гризуни та деякі інші примати.
Читайте також:Вірус віспи мавп став найнебезпечнішим для людини серед сімейства ортопоксвірусів після перемоги над натуральною віспою 1980 року. Імовірно, масова вакцинація проти натуральної віспи стримувала поширення і цього варіанта хвороби. Можливо, після того, як припинили робити щеплення, захист суттєво послабився, що і призвело до такого масштабного спалаху.
Як передається вірус
До 2022 року вважалося, що віспа мавп передається лише від тварини до людини. Спостереження за спалахами чітко вказували на те, що інфікуватися можна тільки після тісного та тривалого контакту з хворою тварино.
Варто зазначити, що певний час дослідники вважали, що інфекція не передається повітряно-крапельним шляхом. Тобто заразитися можна здебільшого через укус чи подряпину від інфікованої тварини. Однак під час спалаху у США з’ясувалося, що люди занедужали внаслідок контактів із зараженими домашніми гризунами. Це сталося не лише через укус чи подряпину, а й від простого дотику до тваринок чи їхньої підстилки. Також інфекція може проникнути в організм людини внаслідок вживання м’яса та субпродуктів заражених тварин без необхідної термічної обробки.
Уже сьогодні відомо, що основні способи передачі цієї інфекції – контактний і повітряно-крапельний. Від людини до людини хвороба передається доволі слабко – щоб підхопити мавпячу віспу, необхідно зазнати тривалого вірусного впливу з боку переносника.
Чи передається вірус статевим шляхом
Допоки точної відповіді на це запитання немає. Деякі особливості цієї хвороби наштовхують на думку, що інфекція може передаватися і статевим шляхом. Наприклад, характерні для мавпячої віспи висипи іноді виникають в області статевих органів та ротової порожнини. Таким чином, вірогідно під час статевого контакту ризик передачі вірусу підвищується. Але експерти вважають, що це передусім пов’язано із тісним фізичним контактом, а не передачею інфекції через статеві шляхи.
У деяких регіонах поза Африкою було помічено, що головним чином віспа мавп була поширена серед гомосексуальних чоловіків, які зверталися з типовими симптомами до лікарні. Тому в лікарів одразу виникла думка про можливий статевий шлях передачі інфекції. Але згодом з’ясувалося, що це, найімовірніше, збіг. Передусім це пов’язано з тим, що гомосексуальні чоловіки ретельніше ставляться до свого здоров’я і за будь-яких симптомів (особливо на шкірі) одразу звертаються до лікаря.
Які симптоми у мавпячої віспи
Перші п’ять днів після зараження віспа мавп дуже схожа на застуду і грип. У людини підвищується температура, збільшуються лімфатичні вузли, а також непокоїть ломота в тілі. У деяких пацієнтів можливі запаморочення та блювання.
Приблизно через 1-3 доби після підвищення температури розвивається висип на шкірі. Спочатку він з’являється на обличчі, голові, руках, а потім поширюється на інші частини тіла. Висипання також можуть бути на слизових оболонках порожнини рота, геніталіях та кон’юнктиви очей.
Варто зазначити, що висип послідовно проходить кілька етапів розвитку. На першому етапі з’являється невеличка пляма діаметром 6-10 мм. Через деякий час на цьому місці утворюється папула, яка перетворюється на везикулу (бульбашка, яка заповнена прозорим вмістом), а вже потім на пустулу (невеликий гнійник). Приблизно через 10 днів утворюється струп після відпадання якого може залишитися рубець.
Важливо: чи є небезпека епідемії?
Допоки такої небезпеки немає. Ризики оцінюються як низькі, оскільки вірус не є високозаразним.
Лікування та профілактика
У більшості випадків мавпяча віспа минає самостійно через 2-4 тижні. Специфічного лікування цієї хвороби не існує. Терапія лише симптоматична, направлена на полегшення існуючих проявів захворювання.
У 2018 році у США був схвалений противірусний препарат тековірімат для лікування віспи [2]. У 2022 році його схвалили й у країнах ЄС. Ефективність цього препарату стосовно мавпячої віспи допоки сумнівна. Існує лише один препринт дослідження, в якому йдеться про дієвість тековірімату ін вітро (на культурах клітин) [3].
Вакцини проти вірусу мавпячої віспи допоки не розроблено. Проте фахівці вважають, що щеплення проти натуральної віспи буде ефективним на 85 %.
Джерела:
- Sklenovská N, Van Ranst M. Emergence of Monkeypox as the Most Important Orthopoxvirus Infection in Humans. Front Public Health. 2018 Sep 4;6:241. doi: 10.3389/fpubh.2018.00241. PMID: 30234087; PMCID: PMC6131633.
- https://www.fda.gov/drugs/new-drugs-fda-cders-new-molecular-entities-and-new-therapeutic-biological-products/novel-drug-approvals-2018.
- Tecovirimat is highly efficient on the Monkeypox virus lineage responsible for the international 2022 outbreak. Gaëlle Frenois-Veyrat, Franck Gallardo, Olivier Gorgé, Elie Marcheteau, Olivier Ferraris, Artem Baidaliuk, Anne-Laure Favier, Cécile Enfroy, Xavier Holy, Jérémy Lourenco, Rhéa Khoury, Flora Nolent, Douglas W. Grosenbach, Dennis Hruby, Audrey Ferrier, Frédéric Iseni, Etienne Simon-Loriere, Jean-Nicolas Tournier.
Читайте також:
