Останні відкриття: статини під підозрою, а парацетамол під час вагітності виправдано

Крім того, науковці вказують на зростання проблеми антибіотикорезистентності серед дітей та небезпеку забруднення повітря для нервової системи. Також була знайдена молекула, що може вберегти м’язи від вікових змін. 

Науковці дізналися, як саме статини можуть нашкодити м’язам

Статини можуть спричиняти біль і слабкість у м’язах не безпосередньо через зниження холестерину, а через порушення клітинних сигнальних шляхів і активацію запалення. Такі механізми описали дослідники в експериментальній праці, опублікованій у журналі Science Advances.

Що саме дослідили

Науковці намагалися з’ясувати, чому частина пацієнтів, які приймають статини, стикається з м’язовим болем, слабкістю або зниженням переносимості фізичного навантаження. Такі симптоми можуть виникати навіть тоді, коли аналізи крові не показують ознак серйозного ушкодження м’язів.

Для цього дослідники створили модель помірних м’язових побічних ефектів статинів. Вони використовували м’язові клітини мишей, людські клітини, отримані з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, а також експерименти на тваринах.

Як моделювали вразливість м’язів

М’язові клітини спочатку обробляли ліпополісахаридом – бактеріальним компонентом, який активує імунну систему. Після цього клітини ставали значно чутливішими до дії статинів.

У цих умовах навіть клінічно релевантна доза флувастатину запускала підвищення рівня білка, пов’язаного з атрофією м’язів. Згодом у клітинах зменшувався діаметр м’язових волокон, а в мишей, які отримували статин, погіршувалася сила хвату.

Що відбувається в клітинах

Статини блокують біохімічний шлях, через який утворюється холестерин. Але цей шлях також потрібен для синтезу ізопреноїдів – молекул, необхідних для перетворення білків, що дозволяє останнім правильно працювати всередині клітини. Зрештою, це призводить до порушення метаболізму м’язових клітин. Клітини це сприймають як сигнал небезпеки.

Чи можна цьому запобігти

Коли дослідники відновлювали рівень ізопреноїдів за допомогою геранілгеранілпірофосфату або пригнічували ключові запальні елементи, ознаки атрофії зменшувалися. Це підтвердило, що побічні ефекти з боку м’язів можуть бути пов’язані саме з порушенням ізопреноїдного обміну та запальними сигналами, а не лише зі зниженням холестерину.

Чому це важливо

Статини залишаються одними з найважливіших препаратів для профілактики інфаркту, інсульту та серцево-судинної смертності. Однак м’язові симптоми змушують частину пацієнтів зменшувати дозу або припиняти лікування.

Нове дослідження допомагає краще зрозуміти, чому такі побічні ефекти виникають у м’язових клітинах. Якщо ці механізми підтвердять у подальших дослідженнях на людях, це може відкрити шлях до стратегій, які зменшуватимуть симптоми.

---

Стійкість до антибіотиків у дітей зростає в усьому світі

Антимікробна резистентність у дітей посилюється в усіх регіонах світу і в найближче десятиліття може суттєво знизити ефективність життєво важливих антибіотиків. Про це свідчить дослідження міжнародної команди науковців, опубліковане в журналі JAMA Pediatrics.

Що саме дослідили

Вчені проаналізували понад 106 тисяч зразків інфекцій у дітей віком до 18 років із 82 країн. Дані охоплювали період із 2004 до 2022 року.

Науковці оцінювали, як змінювалася стійкість бактерій до різних класів антибіотиків, а також створили платформу AMR in Kids, яка дозволяє відстежувати резистентність за країнами, бактеріями та групами препаратів.

Що показали результати

Антибіотикорезистентність зросла в кожному регіоні світу. Найбільше постраждали немовлята, діти у відділеннях інтенсивної терапії та країни з обмеженими ресурсами охорони здоров’я.

Основними рушіями цього зростання стали грамнегативні бактерії, які можуть спричиняти тяжкі інфекції, зокрема сепсис і пневмонію. Особливо тривожним є те, що резистентність швидко зростала до препаратів, які ВООЗ рекомендує застосовувати обмежено, щоб зберегти їхню ефективність у випадках, коли стандартне лікування не працює.

Які бактерії викликають найбільше занепокоєння

Найвищий загальний рівень резистентності виявили у Acinetobacter baumannii – бактерії, яка часто спричиняє внутрішньолікарняні інфекції крові та пневмонію.

Найшвидше зростання стійкості зафіксували для Klebsiella, що може викликати інфекції сечових шляхів, абсцеси печінки та інші тяжкі інфекції. Особливо помітним це зростання було в Південно-Східній Азії, Східній Європі та Західно-Тихоокеанському регіоні.

За прогнозами моделі, до 2035 року резистентність до карбапенемів (антибіотиків останньої лінії) може зрости до 82 % для Acinetobacter baumannii і до 35 % для Klebsiella.

Чому діти особливо вразливі

Діти частіше хворіють на бактеріальні інфекції, але мають менше доступних варіантів антибіотиків, ніж дорослі. У 2021 році близько 840 тисяч смертей серед дітей віком до п’яти років були пов’язані з антимікробною резистентністю.

Автори наголошують, що діти довго залишалися недостатньо представленими у глобальному моніторингу антибіотикорезистентності. Через це лікарям і системам охорони здоров’я бракувало точних даних для прогнозування ризиків і вибору терапії.

Що дає нова платформа

Платформа AMR in Kids дозволяє лікарям, дослідникам і політикам переглядати дані про резистентність за регіонами, бактеріями та класами антибіотиків. Вона також містить прогнози до 2035 року, що може допомогти завчасно визначати нові загрози.

На думку авторів, така система може стати інструментом для планування антибіотикотерапії та посилення епіднагляду.

Чому це важливо

Зростання резистентності означає, що антибіотики першої та другої лінії дедалі частіше можуть не працювати під час інфекцій. Це підвищує ризик ускладнень, тривалішого лікування та смертності.

Дослідники закликають до дій уже зараз. У країнах із низьким доходом потрібно боротися з неконтрольованим використанням антибіотиків, покращувати санітарію, доступ до діагностики та базових ефективних препаратів. У країнах із високим доходом важливо зменшувати надмірне використання антибіотиків у медицині, ветеринарії та сільському господарстві.

---

Забруднене повітря пов’язали з підвищеним ризиком хвороби Паркінсона

Тривалий вплив дрібнодисперсних частинок у повітрі може бути пов’язаний із вищим ризиком розвитку хвороби Паркінсона. Такого висновку дійшли дослідники Кембриджського університету в систематичному огляді та метааналізі, опублікованому в журналі Environment International.

Що саме дослідили

Науковці проаналізували наявні дослідження про зв’язок між забрудненням повітря та нейродегенеративними хворобами. До аналізу увійшли 26 досліджень щодо хвороби Паркінсона, а також по три дослідження щодо розсіяного склерозу та хвороби мотонейронів.

Такий підхід дозволив об’єднати дані праць, які окремо могли бути недостатньо потужними або давали суперечливі результати.

Які забруднювачі виявилися важливими

Найчіткіший зв’язок із ризиком хвороби Паркінсона виявили для двох типів твердих частинок:

• 5 – частинки діаметром 2,5 мікрона або менше, які можуть глибоко проникати в легені;
• PM10 – більші частинки, але також достатньо малі, щоб потрапляти в дихальні шляхи.

PM2.5 можуть утворюватися через вихлопи транспорту, промислові процеси, роботу електростанцій, спалювання деревини та хімічні реакції в атмосфері. PM10 походять із дорожнього та будівельного пилу, пилку, спор цвілі, дизельних викидів, зношених шин і гальм.

Що показали результати

За оцінками дослідників, кожне підвищення концентрації PM2.5 на 5 мкг/м³ було пов’язане з 10 % зростанням відносного ризику хвороби Паркінсона.

Для PM10 кожне підвищення на 15 мкг/м³ асоціювалося з 18 % збільшенням відносного ризику.

Що з іншими забруднювачами

Дані щодо діоксиду азоту, чадного газу, діоксиду сірки, озону та сажі виявилися непереконливими. Автори пояснюють це малою кількістю досліджень, неточністю оцінок або різницею в дизайні робіт.

Так само дослідники не знайшли переконливого зв’язку між забрудненням повітря та розсіяним склерозом або хворобою мотонейронів. Однак це може бути пов’язано з тим, що таких досліджень поки що дуже мало.

Як забруднення може впливати на мозок

Один із можливих механізмів – окисний стрес і нейрозапалення, які можуть запускатися під впливом дрібнодисперсних частинок, особливо PM2.5. У людей із генетичною схильністю це потенційно може сприяти патологічному накопиченню білка α-синуклеїну та втраті дофамінергічних нейронів (характерна ознака хвороби Паркінсона).

Чому це важливо

Хвороба Паркінсона уражає приблизно 6 мільйонів людей у світі, а забруднення повітря є одним із наймасштабніших факторів ризику для громадського здоров’я. Новий аналіз додає аргументів на користь того, що якість повітря може мати значення не лише для серця, легень і судин, а й для здоров’я мозку. Автори при цьому наголошують, що потрібні масштабніші та якісніші дослідження, зокрема щодо інших забруднювачів і їхніх взаємодій.

---

Парацетамол під час вагітності не підвищив ризик аутизму чи СДУГ у дітей

Використання парацетамолу під час вагітності не було пов’язане з підвищеним ризиком розладу аутистичного спектра або синдрому дефіциту уваги й гіперактивності в дітей. Про це свідчить масштабне дослідження науковців Університету Гонконгу, опубліковане в журналі JAMA Internal Medicine.

Що саме дослідили

Парацетамол є одним із найпоширеніших препаратів для зменшення болю та температури під час вагітності. Однак його безпека стала предметом активних дискусій через припущення про можливий зв’язок із порушеннями розвитку нервової системи в дітей.

Дослідники перевірили, чи пов’язаний прийом парацетамолу під час вагітності з ризиком розладу аутистичного спектра (РАС) або синдрому дефіциту уваги й гіперактивності (СДУГ).

Як проводили дослідження

Науковці проаналізували електронні медичні записи 708 020 пар «мати – дитина» в Гонконгу за період із 2000 до 2023 року. Щоб зменшити вплив відмінностей між жінками, які приймали парацетамол, і тими, хто його не приймав, автори порівнювали братів і сестер від однієї матері, коли одна дитина була піддана впливу парацетамолу під час вагітності, а інша – ні.

Що показали результати

Після врахування спільних генетичних і сімейних факторів дослідники не виявили зв’язку між прийомом парацетамолу під час вагітності та ризиком РАС або СДУГ у дітей.

Результати залишалися стабільними незалежно від:

• дози препарату;
• триместру, у якому його застосовували;
• характеру використання – епізодичного, періодичного або тривалого.

Чому це важливо

Під час вагітності лихоманка й біль можуть самі по собі створювати ризики для матері та плода, тому питання безпечного знеболення має практичне значення. Автори зазначають, що нові дані можуть заспокоїти вагітних жінок і лікарів, які мають ухвалювати рішення про лікування на тлі суперечливої інформації.

Дослідження також демонструє важливість великих медичних баз даних для оцінки довгострокової безпеки препаратів, які застосовують під час вагітності.

Які є обмеження

Попри масштаб і сильний дизайн, праця залишається спостережною. Вона не є рандомізованим клінічним випробуванням і не може повністю виключити всі можливі невраховані фактори.

Однак використаний науковцями підхід суттєво посилює висновки, оскільки дозволяє порівнювати дітей у межах однієї родини.

---

Науковці знайшли молекулу, яка може допомогти боротися з віковою втратою м’язів

Японські дослідники виявили сполуку, яка може захистити м’язи від вікової деградації. Йдеться про трисульфід ліпоєвої кислоти, який у лабораторних і тваринних моделях покращував активність фактора росту HGF. Результати дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports.

Що саме дослідили

Із віком скелетні м’язи поступово слабшають. У них може накопичуватися жир і сполучна тканина, а здатність до відновлення після ушкоджень або навантаження знижується. Це впливає на рухливість, силу та незалежність людини в старшому віці.

Команда з Університету Кюсю вивчала один із природних механізмів відновлення м’язів – дію фактора росту HGF. У нормі він допомагає активувати сателітні клітини – «ремонтну систему» м’язів, яка бере участь у відновленні м’язових волокон.

Що змінюється з віком

Попередні дослідження цієї команди продемонстрували, що з віком HGF може пошкоджуватися через окисний стрес. Через це він гірше зв’язується з клітинами і слабше запускає процеси відновлення.

Інакше кажучи, проблема може бути не в тому, що сигнал відновлення повністю зникає, а в тому, що він працює менш ефективно.

Які сполуки перевірили

Дослідники протестували дві сірковмісні речовини з антиоксидантними властивостями. Найцікавіший результат показав трисульфід ліпоєвої кислоти – LASSS.

У лабораторних експериментах ця сполука не лише захищала HGF від пошкодження, а й посилювала його здатність взаємодіяти з рецептором на клітинах. Автори припускають, що LASSS може робити сигнал відновлення м’язів активнішим і стійкішим.

Що показали результати

Ефект перевірили на мишах із моделлю м’язової атрофії, яка імітує втрату навантаження на м’язи. У тварин, які отримували LASSS, ознаки пошкодження HGF були значно нижчими, ніж у мишей без такого втручання.

Це свідчить, що сполука може працювати не лише в пробірці, а й у живому організмі. Утім, це поки ранній етап досліджень.

Чому це важливо

Вікова втрата м’язів – одна із причин слабкості, падінь і втрати самостійності в літніх людей. Якщо подальші дослідження підтвердять ефективність і безпеку LASSS, ця сполука може стати основою для нових підходів до підтримки м’язового здоров’я.

Поки що говорити про застосування для людей зарано. Дослідникам потрібно перевірити дію LASSS у старіючих тварин, оцінити безпеку та зрозуміти, чи справді вона може допомогти зберігати м’язову силу в реальних умовах.

---