Команда вчених із Нью-Йоркського університету під час дослідження з’ясувала, що спогади з раннього дитинства, ймовірно, зберігаються в мозку все життя.
Раніше вчені вважали, що спогади, які склалися до семи років, руйнуються швидше, ніж коли ми стаємо дорослими. Водночас існують результати досліджень, які вносять певні корективи в дискусію щодо дитячої амнезії.
Дослідження 1980-х років показали, що навіть дворічні малюки можуть формувати спогади і в найдрібніших подробицях згадувати події, які відбулися місяцями раніше. При цьому рання дитяча травма збільшує ризик тривожності та депресії в майбутньому.
В опитуванні 2018 року 39% респондентів повідомили, що їхні перші спогади виникли у віці двох років або молодше. Дослідники припустили, що дуже ранні спогади були придумані і засновані на фотографіях або сімейних історіях.
Але виникає питання: якщо досвід наших ранніх етапів – перший день народження, перші кроки, перша поїздка на пляж – захований десь у мозку, чому ми не можемо свідомо отримати до нього доступ?
Читайте також:Психологи стверджують, що забування може бути адаптивним.
Професорка Елейн Різ з Університету Отаго, яка вивчає автобіографічну пам’ять у дітей і підлітків, вказує на сильний акцент на усні традиції в культурі, а також докладні розмови під час спогадів про події, які минули.
Джерело: Факти Здоров’я
Читайте також:
