Аптечка новонародженого

Народження дитини – один із найщасливіших моментів у житті будь-якої людини. Але з появою малюка до будинку приходить не лише щастя, а й величезна відповідальність. А це означає, що молодим батькам доведеться чимало всього придбати та багато чому навчитися. «Посаг» для малюка зазвичай готують близькі, а ось зібрати правильну аптечку новонародженого, яка полегшить догляд за немовлям, допоможе досвідчений провізор. Щоб зрозуміти, що необхідно малюкові у перші місяці життя, потрібно знати головні особливості дитячого організму. Отже, згадуймо!

Медицина для працівника першого столу

Відразу після народження дитина потрапляє в зовсім нове для неї середовище. Перший вдих, перший крик новонародженого сигналізують про те, що органи та системи, які до моменту народження не функціонували, нарешті прокинулися і запрацювали. Однак мине ще чимало часу, перш ніж маленький організм пристосується до умов існування, що змінилися. Адаптація новонароджених відбувається поступово та доволі повільно. Звідси й «характерні особливості».

Шкіра – зовнішній покрив тіла, найбільший і найміцніший орган людини. Шкіра виконує низку важливих функцій [1]:

  • бар’єрно-захисну – захищає організм від впливу несприятливих зовнішніх чинників;
  • імунну – містить імунокомпетентні клітини: гістіоцити, лімфоцити, гранулоцити, опасисті клітини, лімфоцити, гранулоцити тощо;
  • терморегуляторну – бере участь у підтримці постійної температури тіла;
  • видільну – через шкіру з потом з організму виводяться продукти обміну, токсичні речовини тощо;
  • Сенсорну – бере участь у сприйнятті відчуттів болю, тиску, температури;
  • обмінну – шкіра є учасником процесів дихання та обміну речовин (наприклад, синтезу вітаміну D);
  • естетичну.

Шкіра новонародженого виконує ті самі функції, проте має низку анатомічних та фізіологічних відмінностей від шкіри дорослого.

Бар’єрна функція шкіри немовляти недосконала – ніжний, тонкий покрив легко ушкоджується і травмується, має надмірну чутливість до впливу хімічних речовин, алергенів, бактерій.

Функція терморегуляції недостатньо розвинена. Шкіра новонароджених добре васкуляризована, має удвічі більшу поверхню на 1 кг маси тіла і набагато меншу товщину, ніж у дорослого, тому малюк легко перегрівається або мерзне.

Недосконалий вологообмін: за певних умов дитяча шкіра посилено поглинає чи втрачає вологу.

Отже, дитяча шкіра має підвищену проникність, чутливість до механічного тертя, вологості та температури, а також впливу різних подразнювальних факторів. Тому в немовлят одним з найпоширеніших уражень шкіри є попрілість, або пелюшковий дерматит.

Попрілість – це подразнення шкіри, що супроводжується локальним почервоніннями і запаленням. До розвитку такого стану здебільшого схильні діти віком від 2-3 тижнів і до 12 місяців.

Попрілості можуть з’являтися під впливом таких чинників, як [3]:

  • механічна дія – натирання підгузком, незручна білизна або неправильно підібраний одяг;
  • контакт із подразниками, наприклад, із сечею або калом; випорожнення містять мікроби, що сприяють розвитку запального процесу;
  • тривалий контакт із вологою – дитина часто потіє або після купання шкіру малюка недостатньо ретельно висушили;
  • перегрів – новонароджений одягнений занадто тепло або перебуває у спекотному приміщенні.

Розрізняють 3 ступені тяжкості пелюшкового дерматиту [1,2].

  • Легка – коли попрілість проявляється запаленням та почервонінням шкіри.
  • Середньому ступеню притаманний висип та невеликі ерозії.
  • У тяжких випадках шкіра мокне або сохне і лущиться, а невеликі ушкодження перетворюються на виразки. Тяжкий ступінь пелюшкового дерматиту розвивається нечасто – приблизно у 5 % випадків і потребує обов’язкового звернення до лікаря.

У перехідному періоді (у перший місяць життя) на шкірі можливі зміни, які не є патологією, але про них необхідно пам’ятати.

  • Лущення. Лікування не потребує, минає самостійно за правильного догляду.
  • Фізіологічна жовтяниця. З’являється на 3 день життя, сягає максимуму на 5-7 день та минає за 2-3 тижні. Лікування не потребує.
  • Міліа (закупорені сальні залози) – жовтувато-білі вузлики в ділянках чола, носа, підборіддя. Зникають без лікування за 1-2 тижні.
  • Токсична еритема – червоні плями, нерідко із сірувато-жовтими бульбашками в центрі (не буває на долонях, стопах, слизових). Лікування здебільшого не потребує.

Пупкова ранка утворюється внаслідок відпадання пуповинного залишку на 3-5 день життя. За дотримання гігієнічних рекомендацій та правил обробки загоєння пупка відбувається не пізніше, ніж через 2 тижні (10-14 днів) після народження.

Фізіологічна втрата ваги відбувається у всіх немовлят, незалежно від маси тіла під час народження. У першу добу-дві дитина витрачає «резервні запаси», накопичені внутрішньоутробно у вигляді скупчення підшкірного жиру в окремих частинах тіла. Норма втрати – 6-7 % від маси тіла під час народження. Доношена дитина на 10 день після пологів важить стільки само, як під час народження. Із цього моменту починається набір маси.

М’язи та зв’язки на момент народження розвинені недостатньо. Протягом перших місяців життя у малюка спостерігається фізіологічний гіпертонус, тому нормальною для нього є внутрішньоутробна поза із зігнутими в ліктях ручками, притягнутими до живота колінами та стегнами.

Водночас м’язи шиї в новонароджених слабкі, тож утримувати голову у вертикальному положенні дитина зможе лише у віці 2-3 місяців, коли ці м’язи зміцніють. Із 4-5 місяців немовля може перевертатися зі спини на живіт, із 6 місяців – сидіти, а близько року робить перші самостійні кроки.

Скелет на момент народження повністю сформований, але кісткова тканина немовляти пухка, містить недостатню кількість солей кальцію, замість деяких кісток є хрящі, які з віком перетворюються на повноцінну кісткову тканину. Череп новонародженого складається з пласких кісток, які не повністю зрощені між собою. Така будова забезпечує зменшення розмірів головки під час проходження через пологові шляхи. Ділянки сполучної тканини між краями кісток називають «джерельцями». На момент народження малюк зазвичай має шість джерелець, найбільші з них – велике (лобове) і мале (потиличне). Мале заростає до 7-8 місяців, велике – до 12-15 місяців (іноді до 2 років).

Система кровообігу немовляти працює зі значно більшим навантаженням, ніж у дорослих. Нормальна частота пульсу новонародженого – 120-140 ударів за хвилину; під час напруги, крику вона зростає до 160-180 і навіть до 200 ударів.

Органи дихання малюка також мають чимало особливостей. Носові ходи та горло новонародженого відносно короткі й вузькі. Вони вистелені ніжною, пухкою слизовою оболонкою, багатою на кровоносні судини і чутливою до впливу холоду або тепла. У несприятливих умовах слизова швидко набрякає, що може ускладнювати дихання. У немовлят воно неглибоке, нерівномірне і, порівняно з дорослими, прискорене – 40-60 вдихів на хвилину (у дорослих – 18-20), оскільки потреба в кисні вкрай велика.

Шлунково-кишковий тракт. Порожнина рота новонародженого невелика, вкрита ніжною, тонкою, надзвичайно чутливою слизовою оболонкою, яка легко інфікується. На зовнішній стороні слизової губ розташовані невеликі смоктальні валики, які дозволяють дитині захоплювати і смоктати груди. Зуби починають прорізуватись у 6-7 місяців. Вважають, що це складний процес, який нерідко супроводжується запаленням ясен і підвищенням температури тіла. Однак за правильного догляду та дотримання всіх гігієнічних правил жодних патологічних явищ не має бути. Слиновиділення у новонародженого доволі слабке, але до 4-5 місяців воно помітно посилюється.

Стравохід новонародженого короткий, шлунок розташований майже вертикально. Клапан, що з’єднує стравохід зі шлунком, розвинений недостатньо, тому в немовлят часто бувають зригування. Стінки кишківника проникні для токсинів, тож немовля чутливе до найменших порушень харчування. Недосконалість процесів травлення, властива ранньому віку, надто швидке смоктання, заковтування повітря під час смоктання (аерофагія) можуть спровокувати розвиток кольок у новонароджених. Викладання малюка на живіт перед годуванням, вертикальне положення після їди, використання газовідвідної трубки можуть допомогти впоратися з проблемою. Утім, надто часті та болючі кольки потребують консультації педіатра.

Випорожнення кишківника в нормі відбувається 2-3 рази на добу. Кал немовляти світлий, жовтувато-коричневий, доволі м’якої консистенції. В однорічної дитини стілець буває 1-2 рази на добу.

Нирки, сечоводи, сечовий міхур новонародженого добре розвинені. Протягом перших 3-4 діб життя сечовиділення уповільнене, кількість сечі невелика. Немовля мочиться лише 5-6 разів на добу, сеча прозора, без запаху. Згодом кількість сечовипускань сягає 20-25 разів на добу, оскільки обсяг сечового міхура невеликий і потребує частих випорожнень. У міру дорослішання дитини збільшується обсяг сечі, що виділяється за один раз, а кількість сечовипускань зменшується і до року сягає 14-16 разів на добу.

Зовнішні статеві органи новонароджених добре сформовані. У хлопчиків яєчка перебувають у мошонці, а у дівчаток великі статеві губи прикривають малі. За кілька днів після народження через різку зміну гормонального фону в деяких малюків може виникнути статевий криз. Лікування він не потребує, симптоми самостійно минають за 2-4 тижні.

Прояви статевого кризу:

  • Набряк зовнішніх статевих органів у хлопчиків (приблизно у 10 %).
  • Фізіологічна мастопатія – невелике збільшення розмірів молочних залоз, буває майже у всіх дівчаток і в 50 % хлопчиків.
  • Слизові виділення зі статевих органів можливі в 60-70 % дівчаток.
  • Мікроскопічні кров’янисті виділення з піхви (7-9 % дівчаток).

Процес терморегуляції в новонароджених остаточно не завершений, тож тепловіддача переважає теплопродукцію (вироблення тепла). Саме тому малюків легко перегріти чи переохолодити. Температура тіла не буває однаковою для всіх дітей, коливається від 36 до 38 градусів (залежно від того, де вимірюється) та залежить від багатьох факторів. Варто знати, що до вечора температура тіла зазвичай підвищується на кілька десятих градусів, проте, коли дитина засинає, вона знижується. Вранці температура зазвичай не буває вищою за 37°С. Для визначення нормальної температури тіла її потрібно вимірювати протягом кількох днів уранці, в обід та ввечері. Таким чином батьки зможуть визначити середню стабільну температуру своєї новонародженої дитини.

Нормальна температура немовляти:

  • 36–37,3°C – у пахвовій западині;
  • 36,6-37,2°C – температура оральна;
  • 36,9–38°C – температура ректальна.

Нервова система новонародженого незріла та перебуває в постійному розвитку. Щоб бути впевненими у її здоров’ї, потрібно регулярно відвідувати дитячого лікаря. Однак не варто турбуватися, коли немовля плаче. Плач у цьому віці – реакція на несприятливі зовнішні подразники: біль, голод, холод, мокру пелюшку тощо. Малюк хоче позбутися незручності та привертає до себе увагу єдиним доступним йому способом – криком. Отже, завдання дорослого – з’ясувати та усунути причину неспокою. Якщо всі можливі причини усунені, а дитину неможливо заспокоїти – це привід звернутися по медичну допомогу.

Крім тривалого, безперервного плачу, існують і інші симптоми, наявність яких вимагатиме втручання медиків. Про них має знати кожна мати.

  • Дитина часто і важко дихає, кашляє, під час дихання чути хрипи та свист.
  • Температура тіла у пахвовій западині вище 38°С.
  • Гіпотермія (немовля холодне).
  • Сильне тремтіння або судоми.
  • Блювота, пронос, кров та слиз у калі.
  • Випорожнення мають практично білий колір.
  • Відсутність випорожнень більш як 24 години.
  • Дитина відмовляється від їжі, не може пити, млява.
  • Губи та язик малюка мають синюватий колір.
  • Немовля кричить, при цьому його обличчя стає блідим або синім.
  • Сонливість і тяжке пробудження, дитина непритомніє.
  • Дуже сильне потовиділення (під час їжі або плачу).
  • Раптова поява шкірного висипу, який не минає протягом двох діб;
  • Шкіра та очі жовтіють (поза періодом фізіологічної жовтяниці).

Раціональна фармакотерапія

Отже, згадавши основні напрямки догляду за немовлятами, можна розпочати формування аптечки новонародженого. З урахуванням особливостей дитячого організму до аптечки необхідно включити:

  • засоби гігієни;
  • медичні інструменти та перев’язувальні матеріали;
  • антисептичні та дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри;
  • безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування

Засоби гігієни

  • Дитяче мило для купання (не важливо, тверде чи рідке, головне – дитяче).
  • Крем для щоденного догляду за шкірою малюка, профілактики та усунення подразнень і попрілостей. Правильний вибір засобу догляду за ніжною шкірою новонародженого надзвичайно важливий. Особливу увагу потрібно звернути на безпеку – крем не має містити компонентів, які можуть нашкодити.
  • Дитяча присипка. Її застосовують для профілактики попрілостей перед тим, як одягнути підгузок. Не варто використовувати присипку одночасно з кремом.
  • Дитяча олія для масажу.
  • Вата стерильна. Для чищення вушок та носика з вати роблять джгутики.
  • Вазелінове масло для змочування ватних джгутиків під час обробки носа та вух.
  • Ватні диски для проведення гігієнічних процедур. Можна замість них використати і вату, але вона залишає частинки бавовни на шкірі.
  • Два види ватяних паличок:
  • звичайні – вони знадобляться для обробки пупкової рани, прищиків, укусів. Для чищення вух і носа у немовлят використовувати такі палички не можна, тому що ними можна пошкодити носові ходи або барабанну перетинку;
  • ватяні палички, обладнані обмежувачем, для очищення вушної раковини.
  • Вологі серветки для швидкого догляду в екстреному випадку.

Медичні інструменти та перев’язувальні матеріали в аптечці новонародженого

  • Термометр медичний.
  • Термометр для вимірювання температури води під час купання.
  • Спринцівка № 1 (на 25  мл).
  • Газовідвідна трубка № 1 для відведення газів під час кишкових кольок.
  • Грілка маленька.
  • Піпетка з округлим кінцем (2-3 шт.) для закапування ліків.
  • Бинт стерильний.
  • Стерильні марлеві серветки (потрібні в перші дні для обробки пупкової ранки).
  • Склянка для прийому ліків.
  • Назальний аспіратор для видалення виділень з носа.
  • Маленькі ножиці для зрізання нігтів із закругленими кінцями та захисним ковпачком.
  • Кільце зубне.
  • Пластир бактерицидний у рулончику.

Антисептичні та дезінфікуючі лікарські засоби

  • Перекис водню 3 %.

Розчини перекису водню не застосовують для промивання та введення у глибокі рани – можлива емболія бульбашками повітря.

  • Розчин діамантового зеленого 1 % або спиртовий розчин хлорофіліпту. Під час обробки ранок хлорофіліптом відсутнє печіння (на відміну від використання «зеленки»).

У дітей віком до 2-х років заборонено застосування кислоти борної, оскільки можлива абсорбція препарату через шкіру та системну токсичну дію.

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року.

Безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування у складі аптечки

Анальгетики та антипіретики

  • Парацетамол
  • Ібупрофен

Жарознижувальним препаратом вибору в дитячій практиці є парацетамол, максимальна доза якого не має перевищувати 60 мг/кг на добу, тому перед застосуванням препарату дитину необхідно зважити. За наявності протипоказань до застосування парацетамолу препаратом вибору є ібупрофен.

У дітей застосування ацетилсаліцилової кислоти та метамізолу натрію можливе лише за наявності чітких показань (вирішує лікар!) і лише у випадках, коли інші препарати неефективні.

Застосування антипіретиків починають у разі підвищення температури тіла вище 38°С.

Для немовлят найбільш прийнятним є застосування антипіретиків у формі супозиторіїв чи сиропів. Перед уведенням супозиторію необхідно очистити кишківник за допомогою клізми. За наявності діареї супозиторії не застосовують. Після розкриття упаковки сиропи можуть зберігатися близько місяця.

Ентеросорбенти

  • Вугілля медичне активоване
  • Діосмектіт
  • Гідрогель метилкремнієвої кислоти

Дітям до 1 року діосмектит призначають у дозі 1 пакетик на добу. Вміст пакетика розчиняють у пляшці з 50 мл води та використовують протягом дня. Можна застосовувати препарат і по-іншому: ретельно перемішати його з рідкою їжею. Під час діареї добова доза на початку лікування може бути збільшена вдвічі.

Ентеросорбенти у вигляді пиття застосовують між їдою. За тривалого прийому ентеросорбентів можливий закреп. Активоване вугілля може фарбувати кал у чорний колір.

Засоби елімінаційної терапії під час захворювань носа

  • Натрію хлорид
  • Морська вода

Симпатоміметики для місцевого застосування

  • Ксилометазолін
  • Оксиметазолін
  • Диметинден + фенілефрин

Перед застосуванням лікарських засобів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини.

Розчини оксиметазоліну (0,01 %) можна використовувати від народження, ксилометазолін (0,05 %) – із 3 місяців, тривалість лікування не має перевищувати 5 днів. Крім звичайного закапування, можливе застосування шляхом нанесення 1-2 крапель розчину на шматочок вати та протирання ним носових ходів.

Олійні розчини назальних крапель не призначають дітям до 2 років, оскільки це може призвести до потрапляння їх у легені та розвитку пневмонії.

Після розкриття флакона краплі можуть зберігатися близько місяця.

Засоби із захисною та пом’якшувальною дією

  • Вазелін
  • Декспантенол
  • Цинку оксид

Лікарські засоби із захисною та пом’якшувальною дією не застосовують для лікування гнійничкових захворювань. Якщо пелюшковий дерматит у дитини не минає протягом 48-72 годин від початку лікування, необхідно звернутися за консультацією до лікаря-педіатра. Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на інфіковані рани та рани, що мокнуть. Стерилізацію вазелінової олії можна провести шляхом нагрівання до 180°С протягом 30 хвилин.

Лікарські засоби, що застосовуються під час шлунково-кишкових розладів

  • Симетикон
  • Фенхелю екстракт

Застосовуються після кожного годування, а також перед сном із невеликою кількістю рідини. Дітям потрібно давати лише свіжоприготовлені теплі розчини лікарських засобів, додавати цукор не потрібно.

Рослинні препарати для купання

  • Трава причепи
  • Квіти ромашки
  • Квіти календули

Ось і весь потрібний мінімум. Інші ліки можуть з’явитися в аптечці новонародженого лише за призначенням лікаря. І ще: для безпечного користування аптечкою батькам варто запам’ятати кілька правил. Вони нескладні.

Загальні рекомендації щодо формування аптечки першої допомоги для немовлят:

  • Лікарські засоби для немовлят варто зберігати окремо від усіх інших ліків.
  • Для зберігання вже відкритих сиропів, крапель, мазей бажано виділити окреме місце в холодильнику.
  • Раз на 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд та вилучати зіпсовані або непридатні для застосування ліки.
  • Не можна заповнювати аптечку препаратами без вказівки назви та терміну придатності, без інструкцій щодо застосування.

І кілька слів про підгузки

  • Підгузок має відповідати вазі та віку малюка. Найкраще орієнтуватися на меншу цифру ваги, вказаної на пачці підгузків. Наприклад, якщо дитина важить 3,5-4 кілограми, то краще придбати підгузки для 4-9 кілограмів, ніж використовувати розмір від 2-х до 5-ти. Найнадійніший маркер – шкіра після підгузків: за наявності характерних почервонінь, натертостей або глибоких слідів від гумок – настав час міняти розмір!
  • У разі появи подразнень шкіри варто відмовитися від підгузків на один день. Якщо за його надягання подразнення з’являються знову, потрібно змінити марку підгузків.
  • Якщо у складі підгузків міститься поліетилен (про це є інформація на упаковці), шкіра малюка потітиме і червонітиме. Такі підгузки – не найкращий вибір.
  • Перш ніж одягнути новий підгузок, потрібно кілька хвилин потримати дитину роздягненою – шкіра має дихати!

Скрипти ініціативного продажу:

Відкритий запит «Дайте щось від…»
Запит Запитання фармацевта Рекомендація Повідомлення в момент рекомендації
Який жарознижувальний препарат можна придбати для дитини до року? Зараз дитина хвора чи здорова? У домашній аптечці потрібно мати безпечні дитячі жарознижувальні засоби у формі сиропу Для малечі підійде сироп парацетамолу. Давати ліки дитині потрібно лише тоді, коли температура перевищує 38°С. Якщо лихоманка триватиме більше одного дня, необхідно звернутися до лікаря
Якими засобами потрібно користуватися, щоб очищувати дитині носик? Чи знаєте ви, що ніжну слизову оболонку дитячого носика легко пошкодити? Тому для гігієни носика необхідно придбати краплі на основі морської води та стерильну вату для виготовлення джгутиків для очищення Морська вода зволожує слизову оболонку носа, розм’якшує сухі кірочки, які надалі легко видалити за допомогою м’яких джгутиків
Я хочу придбати мило з приємним запахом для купання дитини Звичайне мило? Під час купання потрібно використовувати не мило, а м’які дитячі засоби з нейтральним рівнем рН Такі засоби очищують шкіру, не порушуючи природний захисний бар’єр чутливої дитячої шкіри

Джерела:

  1. Дудченко М. О., Коляденко В. Г. Шкірні та венеричні хвороби: підручник для студентів медичних вузів. – Полтава; Київ. – 2004.
  2. Гуляй П. Д. Шкірні та венеричні хвороби: підручник для студентів медичних вузів. – Гродно. – 2003.
  3. Бобик В., Мацюра О. Пелюшковий дерматит у дітей: особливості діагностики, принципи профілактики та лікування / Комунальна міська дитяча клінічна лікарня м. Львів; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. – https://www.apteka.ua/№33 від 27.08.18.

Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook