Важливо пам’ятати про близьких людей з психічними розладами, наприклад, шизофренією. На всіх етапах хвороби підтримка рідних відіграє ключову роль. Тож експерти ЦГЗ МОЗ України розповіли, чому необхідна психоосвіта та як поводитися близьким, коли член сім’ї має психічний розлад.
Що таке психоедукація та чому вона важлива?
Психоосвіта чи психоедукація – це підвищення обізнаності про здоров’я психіки, що спирається на достовірні дані та розвінчує негативні упередження та міфи, зокрема про шизофренію. Вона може не лише зменшувати прояви симптомів шизофренії, але й покращити взаємодію пацієнтів із соціумом, підвищити благополуччя їх сімей, зменшити кількість психозів.
Зазвичай у поєднанні з медикаментозним лікуванням і психотерапією, психоосвіта зменшує частоту психотичних епізодів і потребу в госпіталізації. Оскільки когнітивно-поведінкова терапія є науково-доказовим методом для покращення загального самопочуття та посилення медикаментозного лікування людей з шизофренією, родина та найближче оточення мають бути залученими у процес лікування.
Читайте також:«Саме близькі мають виражати підтримку до людини з шизофренією. Якщо вони залучені до психоосвіти, шанси на зменшення рецидивів і покращення медикаментозної терапії є більшими. Коли людина з кола сім’ї має шизофренію, вивчайте доказові джерела про захворювання, не звинувачуйте, не стигматизуйте», – наголошує координаторка напрямку психічного здоров’я Центру громадського здоров’я Олена Бідованець.
За її словами, є ціла низка простих, але ефективних способів протидії стигматизації щодо людей із шизофренією:
- Згадуйте людей першими. Варто користуватися формулою, за якою людина йде першою: «людина з шизофренією» ( а не «шизофренік»). Потрібен фокус на людині, а не на її розладі. Треба запобігати поширенню ярликів. На сайті “без барʼєрів” ви можете ознайомитися із тим, які слова потрібно використовувати, щоби не образити людину.
- Використовуйте нейтральну термінологію. Надто емоційні словосполучення можуть формувати упередження та інші сенси. Можна сказати «людина, що має шизофренію» або «людина з шизофренією». Натомість «страждає від розладу», «бореться з розладом» уникайте, бо це створює образ тягаря розладу, постійних страждань, та створює ілюзію, що розлад можна “побороти”.
- Не підміняйте поняття, не вживайте евфемізмів. Не називайте емоційні реакції назвами розладів, адже це розмиває межі між ними та посилює стигму. Не варто вживати термін «психоз», коли маєте на увазі надмірну емоційну реакцію.
- Вживайте діагнози в клінічному контексті. Не варто вживати терміни «психоз» та «шизофренія» в побуті стосовно людей, яких ви або інші не вважаєте адекватними
- Уникайте категоричних висловів як «ніколи не зможе повернутись до нормального життя», «такі люди ніколи не зможуть жити повноцінним життям».
- Не пов’язуйте психічні розлади з поведінкою та вчинками людей. Через стигматизацію існує уявлення що люди з шизофренією агресивні, але якщо перевірити цей факт, ми зрозуміємо що це вплив упередженого ставлення.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
