Флакончик Корвалолу на тумбочці біля ліжка – один з атрибутів радянського буття пенсіонерів… Та й не тільки радянського… І власне, – не лише пенсіонерів. Цей препарат і досі не втрачає своєї актуальності. І сьогодні багато хто рахує чудодійні краплі, що мають заспокоїти тривожне серце.
Пломбір, Фіат, Корвалол…
Цей ряд можна продовжувати до нескінченності. Жителі Радянського Союзу навіть не підозрювали, що багато речей, які нібито винайдені в їхній країні, насправді є копією західних зразків. Улюблений «савєцкій пламбір» виготовляли за американською технологією, автомобіль «Копійка» є невдалою імітацією італійського Fiat, а Корвалол – прекрасним аналогом німецького валокордину. В останньому випадку себе проявили фахівці Київського фармацевтичного заводу ім. Ломоносова, яким була до вподоби німецька розробка.
Усе почалося на початку ХХ ст., коли німецькі військові лікарі шукали засіб, який міг би зміцнити моральний дух армії та допомогти солдатам подолати страх перед боєм. Після численних досліджень було розроблено наркотичний препарат люмінал. Цей новий засіб миттєво полегшував почуття тривоги, стресу та страху. З 1912 року Німеччина почала його масове виробництво. До 1950-х років люмінал був дуже популярним препаратом. Його застосовували під час безсоння, епілептичних нападів і тривог.
Через побічні ефекти люмінала німецькі науковці вирішили модифікувати його, зберігаючи позитивні властивості. Так у 1934 році в Німеччині з’явився валокордин – композиція фенобарбіталу, масла із шишок хмелю та м’яти, а також сполуки брому з валеріановою кислотою. Ці компоненти допомагали заспокоїтися, покращували кровообіг та сприяли сну.
Після закінчення війни, у 1950-х, у ГДР відновили виробництво валокордину. У ці нелегкі часи, коли люди намагалися подолати наслідки війни, він став дуже популярним. Це привернуло увагу й радянських науковців. У 1960 році на Київському фармацевтичному заводі ім. Михайла Ломоносова (а зараз це завод «Фармак») почали випускати свій аналог валокордину – Корвалол. Завод стверджував, що рецепт розробив їхній головний технолог, який виключив із формули масло хмелю. На розробку це, м’яко кажучи, не тягне, але ефективність препарату ніхто не заперечує, і явним тому підтвердженням є «живучість» Корвалолу, який і досі не втрачає своїх позицій на пострадянському просторі. При цьому в більшості західних країн такі препарати заборонені. У тій же Німеччині місцеві жителі валокордин не вживають. Але його досі випускає компанія «Кревель Мойзельбах ГмбХ», яка експортує препарат у країни колишнього СРСР.
Розкладаємо Корвалол на молекули
Формула Корвалолу – це суміш фенобарбіталу, альфа-бромізовалеріанової кислоти та ментолу. Розберімося у властивостях кожної зі сполук.
Фенобарбітал – головний заспокійливий компонент
Фенобарбітал є одним із представників барбітуратів. Ці речовини впливають на центральну нервову систему, пригнічуючи її функції. Вони послаблюють чутливі зони кори головного мозку, зменшують моторну активність і викликають відчуття сонливості, розслаблення та сон.
Вважається, що основний ефект барбітуратів реалізується через посилення дії гама-аміномасляної кислоти (ГАМК). Це головний гальмівний нейромедіатор, який відіграє ключову роль у регуляції нейронної активності та забезпеченні гомеостазу збудливості в центральній нервовій системі. Завдяки ГАМК вдається уникнути надлишкової нервової активності, що вберігає нас від серйозних патологій. Фенобарбітал посилює дію ГАМК. Її заспокійливий ефект стає ще більш вираженим.
Валеріана
Валеріану як заспокійливий засіб використовують із давніх часів. З розвитком науки стало зрозуміло, що одним з основних компонентів, що обумовлює такі властивості цієї рослини, є ізовалеріанова кислота. Тривалий час у медичній практиці як седативний препарат використовували і бром. Для посилення ж заспокійливого ефекту науковці вирішили поєднати ці компоненти з утворенням бромізовалеріанової кислоти.
Читайте також:
Бромізовалеріанова кислота використовується для лікування тривожності, безсоння та інших нервових розладів. Ось деякі її основні властивості:
- Вплив на ГАМК. Подібно до інших заспокійливих засобів, валеріана може впливати на ГАМК. Збільшуючи дію ГАМК, валеріана допомагає зменшити нервову активність і сприяє релаксації.
- Взаємодія з рецепторами серотоніну. Валеріана також може взаємодіяти з рецепторами серотоніну – нейромедіатора, який регулює настрій, апетит та сон.
- Прямий вплив на нервову систему. Бромізовалеріанова кислота може прямо впливати на центральну нервову систему, знижуючи її збудливість.
- Релаксант для гладеньких м’язів. Валеріана також відома своїм релаксуючим впливом на гладенькі м’язи, що може допомогти під час спазмів та болю в животі.
Ментол
Ментол – це органічна сполука, яка є основною активною речовиною олії м’яти, звідки його й отримують. Зазначений компонент також чинить свій вплив на нервову систему. Зокрема, це відбувається через взаємодію з рецепторами холоду. Цей процес допомагає відволікти увагу від болю або подразнення, діючи як анестетик. Інакше кажучи, ментол діє як місцевий знеболювальний засіб, зменшуючи чутливість нервових закінчень. Це може допомогти знизити сприйняття болю.
Заспокійливий ефект здебільшого реалізується через його аромат, що асоціюється з м’ятою.
Корвалол і сьогодення
У кожного з нас є безліч проблем. Тривог у житті вистачає. Корвалол дійсно може допомогти пережити важкі моменти, але робити це потрібно після консультації з лікарем. Як і будь-який медичний препарат, Корвалол має свої побічні реакції, серед яких можуть бути головний біль, запаморочення, нудота, алергічні реакції тощо. Додатково, є низка протипоказань до його застосування, таких як важкі порушення функцій печінки, деякі види аритмії та ін. Тому перед тим, як використовувати Корвалол, обов’язково варто проконсультуватися з лікарем. Відповідальне ставлення до власного здоров’я завжди сприяє кращим результатам лікування.
Читайте також:
