Категорії
Аптечна справа Новини

Що відбувається на аптечному ринку, або Хто як виживає

Аналіз продажів аптечних мереж за перший квартал показав, що аптеки переживають не найкращі часи і майже всі працюють у «мінус». Це, безумовно, вплинуло на зміну структури ринку: змінилася десятка лідерів за рахунок поглинання середніх мереж більш крупними гравцями та закриття дрібних аптечних мереж. Експерти серед головних причин таких змін називають коронавірус, але не лише він вплинув на перерозподіл ринку між гравцями.

Загальна оцінка ситуації на ринку лікарських засобів

Вплив пандемії у зв’язку з коронавірусною інфекції триває. Обмеження січневого локдауну спричинили чергову хвилю зниження активних робочих процесів, що призведе до збитків приватного бізнесу, банкрутства, втрати робочих місць. За прогнозами Мінекономіки, це зумовить зниження ВВП на 3 % у 2021 році (нагадаємо, що в 2020 році ВВП вже знизився на 4 % порівняно з 2019 роком).

Також на період першого кварталу 2021 року було зафіксовано зростання темпів інфляції – наразі вона становить 7,4 %.

За даними Proxima Research, загальний обсяг ринку аптечних товарів за перший квартал 2021 року становив 26,7 млрд грн, 266,9 млн упаковок і 955,7 млн дол. США. Обсяги роздрібної реалізації товарів «аптечного кошика» в грошовому та натуральному вираженні, а також у доларовому еквіваленті порівняно з першим кварталом 2020 року впали на відповідно: -12,3 % (натуральне вираження), -3,4 % (грошове вираження) та -17,3% (доларовий еквівалент).

Зниження обсягів продажів фіксується для всіх категорій товару, крім дієтичних домішок, обсяги продажу яких у першому кварталі 2021 року зросли як у грошовому, так і в натуральному вираженні. За підсумками першого кварталу 2021 року частка дієтичних добавок становить 8,4 % (+4 % порівняно з минулим періодом) *.

Дещо змінилась і структура споживання лікарських засобів. Крім дієтичних домішок, простежується суттєве зростання споживання антитромботичних засобів. Завдяки правильному інформуванню населення стосовно лікування коронавірусної інфекції дещо вдалося знизити споживання антибіотиків.

До ТОП-10 потрапили такі лікарські засоби, як «Біфрен» (антидепресант) та «Гідазепам» (транквілізатор). Це свідчить про високий рівень напруження та стресу серед населення, крім того, спеціалісти зауважують про велику кількість психоневрологічних проблем, пов’язаних із постковідним синдромом.

На сьогодні в Україні понад 18 тис. аптечних торгових точок. Одна аптека обслуговує в середньому 2300 людей. Варто зазначити, що ТОП-10 аптечних мереж наразі забезпечують 30 % загального товарообігу.

Зміна споживацької поведінки

На думку Ірини Горлової, директорки маркетингової агенції SMD, зміна загальної ситуації відбувалася у результаті зміни споживацької поведінки. Через коронавірус та впроваджений у зв’язку з ним карантин деякі люди втратили роботу, а інші дуже непокоїлися через високу ймовірність її втрати. Ситуація в цілому вплинула на економічні показники по всій країні: люди стали біднішими.

Така тенденція прослідковувалась в усьому світі: у людей змінилися пріоритети щодо витрат, деякі товари втратили свою актуальність (дорога косметика, подорожі, розваги). Через занепокоєння стосовно втрати роботи, а значить доходу, люди витрачають гроші лише на найнеобхідніше, економлять на всьому, на чому можливо.

Фізичне обмеження на відвідування магазинів та аптек вплинуло на той факт, що збільшився обсяг продажів в аптечних точках, розташованих близько до дому. Таким чином, знизився попит та дорогі лікарські засоби і, відповідно, насамперед постраждали аптечні мережі, розраховані на сегмент «середній+».

«Уперше за багато років до ТОП-10 лікарських засобів потрапили такі препарати, як “Біфрен” (антидепресант) та “Гідазепам” (транквілізатор), що якраз підтверджує факт високої стурбованості населення та необхідність долати стрес за допомогою медичних засобів. Збільшився попит і відповідно споживання дієтичних домішок, які мають стосунок до лікування та профілактики COVID-19 (мінеральні домішки, вітаміни, все, що зареєстровано в Україні як дієтичні домішки)», – поділилася Ірина Горлова.

Натомість виконавчий директор аптечної мережі «Подорожник» Тарас Коляда вважає, що зміна пріоритетів у споживанні лікарських засобів не є трендом і, найімовірніше, це ситуативна річ. Попит змінюється через змінні фактори, і він в усі часи є динамічним. І за своєю суттю поведінка споживача не змінилась, а коронавірус вніс свої тимчасові корективи, на які не можна спиратись у майбутньому.

«Просто у відповідь на вимоги часу наша багатофакторна модель продажів стала більш рухливою, ще більш динамічною, але споживач взаємодіє з аптеками в межах цієї ж моделі», – розповів Тарас Коляда.

Рейтинг аптечних мереж за продажами: як було в 2020 році

Через закриття та перепродаж аптечних торгових точок уже в 2020 році почала змінюватися структура ринку. За словами Ірина Горлової, через загальне погіршення економічної ситуації в країні на тлі коронавірусної інфекції та впровадження карантину, який обмежував фізичне переміщення населення, насамперед постраждали ті аптечні точки, які були розташовані поблизу торгових центрів та мали асортимент із розрахунку на ціновий сегмент «середній+». «Виживали аптеки біля дому, їхній середній виторг збільшився порівняно з докарантинним періодом», – зазначила пані Ірина.

За підсумками 2020 року на початку 2021 року структуру ринку мала такий вигляд.

«Аптека низьких цін» стабільно утримувала першу позицію в рейтингу, частка на ринку хоч і зменшилася на 0,4 %, але показник у 15,7 % забезпечив мережі першість. Мережа на початок року мала 901 торгову точку.

Друга позиція була у групи компаній «Сіріус-95». Частка на ринку – 10,2 %, група компаній мала 814 торгових точок.

На третє місце із четвертого, відсунувши на один пункт вниз «Осан» («Аптека 03», «Аптека 911» та ін.), піднялася «Соломія-Сервіс» («Подорожник», Аптека БАМ), яка з 2019 року подвоїла свою частку на ринку (було 2,7 %, стало на кінець 2020 року 5,6 %) та збільшила кількість торгових точок із 564 до 775.

Опинився на 4-му місці «Осан» через втрату частки на ринку із 5,6% до 5%, навіть попри те, що кількість точок збільшилась із 666 до 839 порівняно з 2019 роком.

Просунулася на один пункт, із шостої позиції на п’яту, мережа «Фармастор» («Аптека доброго дня», «Біокон» та ін.), зайнявши частку на ринку 2,8 %. І це попри те, що це єдина мережа серед лідерів, яка закрила торгові точки, зменшивши їхню кількість із 429 до 423 порівняно з 2019 роком.

А от шосту позицію посів новий гравець, якого раніше не було в ТОП-10, – «Лекфарм». Мережа в рейтингу була на 13 місці в 2019 році, і на кінець 2020 року компанія мала 91 торгову точку та частку на ринку 1,9 %, практично подвоївши її порівняно з 2019 роком (було 1 %).

«Медфарм» («Аптека ЗІ») також просунулась уперед на один пункт, посівши сьому позицію та захопивши 1,8 % ринку та збільшивши вдвічі кількість торгових точок (зі 133 до 294).

А от Руан, який посідав в 2019 році сьоме місце, взагалі випав із ТОП-10, опинившись на 15 позиції та втративши в частці 0,4 % (стало 1 %).

На восьмій позиції опинилася ТАС-Фарма («Пані аптека», «ФармаПойнт», «Чаша Мірро»), піднявшись із дев’ятої та завоювавши 1,7 % ринку.

Здала позиції мережа I.K.Beл («Рецептика»), опустившись із п’ятого на дев’яте місце і втративши в частці 0,9 %, за наявності 165 торгових точок частка на кінець 2020 року становила 1,5 %.

На десяте місце з тринадцятого піднялася «Здорова родина» («Медікор») із часткою на ринку в 1,3 %.

Як стало: рейтинг аптек за підсумками першого кварталу 2021 року

За даними аналітичної компанії SMD, перше місце в першому кварталі 2021 року за кількістю торгових точок посіла компанія «Осан» («Аптека 911» та «Аптека 03»), збільшивши кількість торгових точок до 1644.

На другому місті «Соломія-Сервіс» («Подорожник», Аптека БАД) – 1038, на третьому – «Аптека низьких цін» – 1018.

Четверте місце посідає «Сіріус-1» («Бажаємо здоров’я»), у якого після розділення на дві юридичні особи залишилося 586 аптек, «Сіріус-2» («Аптека твоєї родини») – на сьомому місці, в компанії лишилося 442 аптеки. П’ята позиція у «Фармастор» («Аптека доброго дня») – 480, шоста – «Аснова» («7я+», «Здорова аптека»), 470 аптек.

Не встиг ринок підбити підсумки першого кварталу та визначити лідерів продажу, як прилетіла новина про черговий продаж аптечної мережі. Цього разу Сергій Тігіпко вирішив продати неприбутковий для себе актив – аптечну мережу ТАС, до якої входило понад 100 торгових точок. Актив придбала аптечна мережа «Мед-Сервіс», яка володіла 320 торговими точками по всій Україні (у 100 містах), таким чином, кількість аптек мережі збільшилася до 418. Завдяки придбаним аптекам Тігіпка «Мед-Сервіс» посів восьме місце в десятці лідерів за кількістю аптечних роздрібних точок.

Причини збитковості аптек: думка експертів

За словами експертки Ірини Горлової, загальну ситуацію можна оцінити так: «Аптечні продажі в Україні глибоко збиткові, для порівняння, в Італії оборот однієї аптеки становить 1 млн євро, тоді як українські аптеки мають оборот 96 тисяч євро. Через це багато аптек закриваються, особливо дрібні торгові точки, а також ті, які були збитковими і мали дотації з інших торгових точок мережі.

Серед головних причин, які призвели до таких змін, експерти називають не лише коронавірус та його наслідки у вигляді погіршення економічного стану в країні та зниження платоспроможності населення.

Наприклад, однією з важливих причин Ірина Горлова вважає зростання державних закупівель. «В Італії 72 % обороту аптек – це реімбурсація, компенсація держави за придбані населенням ліки. В Україні цей показник значно нижчий – лише 6 %. Натомість бюджетні закупівлі збільшилися на лікарські засоби та становлять 34 % від загального обсягу ринку, а також на товари з догляду за пацієнтами в бюджетних закупівлях тепер сягають 71 %. Що, відповідно, позбавляє аптеки прибутку», – поділилася пані Ірина.

«Держава стала важливою зацікавленою особою та законотворцем на ринку. Загальне зростання державних закупівель становить +72 % за вартістю (дол. США) та +112 % за обсягом (шт.). У 2020 році було здійснено закупівель за державні кошти в загальній кількості на 330 млн дол. США (170 млн доларів США на ліки), що становить частку на ринку 8 % серед усіх покупок ліків. Крім того, держава суттєво впливає на ціноутворення, знижуючи ціни: спостерігається значне зростання обсягів закупівель при економії бюджету», – зауважила експертка.

За даними дослідження SMD, зниження роздрібного сегменту через зростання державних закупівель становить -13 % у грошовому вираженні.

Також на прибуток аптек вплинула втрата маркетингових договорів, що сталося через зниження попиту на безрецептурні групи товарів.

Згідно з маркетинговим дослідженням агенції SMD, серед чинників, які зумовили зміни аптечного ринку та продажів, такі:

соціально-економічні, а саме – банкрутство малого та середнього бізнесу, зростання безробіття, зниження доходу населення. При цьому в умовах пандемії більш очевидним став зв’язок української економіки із глобальними економічними тенденціями (пандемія вплинула на ціноутворення, поставки сировини та продуктів тощо). Все це спричинило зниження платоспроможності населення та необхідність купувати найважливіше;

медичні: через коронавірус багато пацієнтів із хронічними захворюваннями не отримали належну медичну допомогу (діагностику та лікування), це призведе до зростання навантаження на медичну систему в майбутньому, при цьому варто враховувати, що під час боротьби із COVID-19 багато медичних закладів перепрофілювалися на ковідні відділення, перевчили медичний персонал;

медична реформа, яка дала можливість державі стати повноправним гравцем на фармацевтичному ринку, більше того – диктувати свої умови та правила, значно зріс обсяг державних закупівель і він зростатиме і надалі.

Що чекає на аптечний ринок: прогнози експертів

Згідно з описаними тенденціями, експерти прогнозують зростання обсягів продажів на фармацевтичному ринку в 2021 році, але не за рахунок продажів аптечних мереж.

Експерти вважають, що продовжуватиметься зростання бюджетних закупівель, хоча динаміка може дещо сповільнитися. Зростатиме частка рецептурних препаратів (до 79 %), а також частка місцевих виробників (до 38 %). Крім того, відбуватиметься підвищення цін на ліки.

Тарас Коляда вважає, що аптечні мережі розвиватимуться за рахунок зростання мереж, об’єднання малих гравців усередині мережі та трансформації асортименту.

«Аптека має відповідати запиту суспільства, а з точки зору відповідності його потребам вона нічим не відрізняється від іншого закладу чи товару. Змінюватимуться потреби – змінюватимуться й аптеки. На сьогодні важко спрогнозувати зміни, які відбудуться завтра, але компанія має розвиватися і кожен її напрямок (департамент) та топменеджер мають дотримуватися цієї динаміки. Стратегія успіху, що призведе до зростання продажів, – у сталому та стабільному розвитку, і коли я говорю про розвиток, це не обмежується відкриттям нових аптек», – зауважив Тарас Коляда.

*Proxima Research

Підготувала Вікторія Галімон